Як кажуть, людині не потрібно найбільше, людині потрібно більше, ніж у сусіда. Це я до того, що 27 дюймів – поки що рідкість у домашніх комп’ютерах користувачів. Але не бажання вразити сусідів рухало мною при виборі монітора.
Монітор – це річ консервативна. Більшість користувачів купують монітор раз на 5-10 років, не частіше. Він і технологічно не так швидко розвивається і мода його не дуже змінює. Це і спонукало мене підійти до покупки ретельно, не брату першу-ліпшу панель. Дуже хотілося, щоб він радував мене не один рік.
Але питання вибору виявилося не таким простим, як хотілося б. Якщо 10 років тому з параметрів монітора достатньо було знати його роздільну здатність і швидкість оновлення матриці, то тепер наплодилося безліч технологій, і осмислений вибір перетворився на справжню дослідницьку роботу.
Два роки тому Microsoft заявила, що люди мають викинути свої старі монітори та закупити виключно сенсорні. І Intel цю тезу підхопила. Але дурні люди чомусь не стали масово викидати старі дисплеї. Та й виробники моніторів не стали масово випускати сенсорні моделі. Більше того, сама Microsoft опинилася поза модою і зараз переживає свої не найкращі роки. Що ж, сенсорна революція у десктопах скасовується. І це чудово. Одним параметром вибору менше.
Але є й інші технології, серед яких треба обирати. В останнє десятиліття виробники провели колосальну роботу, щоб здешевити виробництво моніторів. Вони виключили із виробничого процесу практично все, що могли. Зрештою, якщо 10 років тому за TN-матрицею можна було нормально працювати, то тепер навіть дешеві IPS змушують очі кровоточити. Прогрес інколи буває таким.
Нові монітори отримали купу нових проблем – кристалічний ефект, ШІМ, артефакти від розгону тощо. У результаті сьогодні найменшим злом є засвічення матриці.
Ну та досить журитися. Я не ставлю за мету зробити тут опис всієї різноманітності ринку сучасних моніторів. Таких статей у мережі повно, шукайте і нехай прибуде. Йдеться ж про конкретну модель. Samsung SMS27A850 я вибрав з кількох причин. Почнімо з того, що мені був потрібен монітор певних розмірів.
Справа в тому, що Full HD мене абсолютно не тішить. Зараз телефони мають більшу роздільну здатність, а значить, не сьогодні – завтра більша роздільна здатність прийде і на робочий стіл. Нехай Windows навчиться нормально масштабувати свій інтерфейс, а відеокарти відмальовувати таку кількість точок. А оскільки через рік купувати новий монітор я не збираюся — вибір упав на 2560х1440.
На даний момент така роздільна здатність існує лише у діагоналі 27 дюймів.
І ось зараз, коли він стоїть на моєму робочому столі, і я трохи встиг до нього звикнути, я вам з повною відповідальністю заявляю – 27 дюймів для більшості користувачів – це надмірно. Без іронії. Справа в тому, що тепер я ловлю себе на незвичному відчутті. Мені доводиться трохи повертати голову, щоб подивитися на край монітора. Раніше моя шия була нерухома.
Можна, звісно, сісти подалі. Але піксель тут досить маленький – мені доведеться збільшувати масштаб відображення тексту Windows. Питання – який сенс мені тоді від такої роздільної здатності? Та й більшість програм не розрахована на це – виглядатиме просто жахливо. Загалом, крутіння головою для мене – найменша із проблем, тому я зупинився на ньому.
Для більшості повсякденних завдань мені вистачає половини монітора. Тобто браузер, текстовий редактор або ще що розгорнуто у мене на половину екрана. І цього достатньо, це не викликає дискомфорту. Добре, що зараз і Windows і Linux дозволяють це робити дуже просто.
Це друга відповідь на запитання – нафіга мені така величезна панель. Я можу дозволити собі працювати з чимось, а збоку тримати твіттер. Або відеоплеєр. Або писати код, а збоку вивести попередній перегляд, як воно буде виглядати. Ну і, крім того, я на аматорському рівні періодично балуюсь у графічному редакторі. По суті, я тільки зараз відчув повну багатозадачність – можна повноцінно працювати з кількома додатками одночасно, а не перемикатися між ними.
Значна зміна роздільної здатності далася взнаки на фільмах. Тепер навіть Full HD відео не займає весь екран. Отже, навіть HD відео виглядає дещо замиленим, якщо дивитися його розгорнутим біля екрану. Про гіршу якість і говорити нічого. Отже зараз на порядку денному стоїть придбання більшого диску для переведення своєї скромної відеоколекції в чіткіший формат.
Якість картинки у монітора воістину царська. Кути огляду, звичайно, чудові, але їх якраз помічаєш в останню чергу. Справа в тому, що зображення насичене і дуже чітке. Багато речей, які до цього для мене виглядали злегка безбарвними, або блідими, придбали приємну глибину. Крім насичених, глибоких кольорів, порадували також і градієнти – вони відображаються плавно, а не драбинками. За це все треба сказати дякую PLS-матриці.
PLS – це IPS виробництва Samsung. Різниця з IPS більше у технології виробництва, ніж у підсумковій картинці. І це саме те, що мені було потрібно — якісна IPS матриця. З насиченістю, градієнтом та кутами огляду – повний порядок, все супер.
Окремо слід зазначити кріплення монітора. Це, дідька його, величезна масивна металева пластина із трубою. Воно дозволяє обертати монітор, нахиляти його та змінювати висоту. Все це робиться з мінімумом зусиль. Назвати конструкцію кволою я теж не можу. Так, якщо зачепити стіл, монітор злегка розхитається. Але це 27 дюймів, трясця його. Навіть уявити не можу, як таку панель закріпити, щоб вона зовсім не гойдалася. До стіни, хіба що, на VESA пригвинтити. Реально брутальне надійне кріплення, можна зробити красивішим, але надійнішим — неможливо.
Гламурів вочевидь розчарує зовнішній вигляд монітора. Суто матовий чорний пластик. Та ще й незграбний. Не білий. Не округлий. Ніяких текстур та візерунків. Навіть діод живлення ледве помітний. Серйозно, найдрібніший світлодіод, який я тільки бачив у техніці. Я до такого ставлюся спокійно, більше того, він мені здається солідним. А ось жінкам він здається страшним та похмурим, факт перевірений.
Монітор має USB 3.0 хаб. Це круто, але лізти на задню панель монітора аж до центру не так вже й зручно. Хіба що туди можна підключити ресивер чи док. У результаті у мене там спочивають “свистки” від бездротової периферії — і від очей приховані і “ловлять” добре. Ідеально саме для цих цілей, рекомендую.
3,5 мм джеком я в результаті не користуюсь зовсім. Я не заводжу на монітор звук через DisplayPort, та й розташований він незручно для швидкого конекту. Але якщо що, то він там є.
Монітор оснащений двома роз’ємами DVI-D Dual Link та одним DisplayPort. Останнім також можна заводити звук на 3,5 мм роз’єм. Samsung рекламує функцію підключення двох комп’ютерів до одного монітора, розділивши екран навпіл. У мене немає двох стаціонарних комп’ютерів, а у ноутбука виходи VGA та HDMI, тому мені ніяк це використовувати. Але я й не бачу, навіщо це може знадобитися. Рішення для якихось дивних корпоративних завдань, про які я не знаю, або фіча заради фічі, яка нікому не потрібна.
Цікаво реалізований у моніторі блок живлення. Щоб монітор був максимально тонким, блок живлення винесений за межі корпусу. Він повноцінно зовнішній. З іншого боку, на задній поверхні монітора для нього є посадкове місце, куди його можна прикріпити. А можна не закріплювати. Якщо монітор використовується в офісних умовах або в інших відкритих просторах, його можна приховати від очей, сховавши під столом і товщину монітора ніщо не буде опоганювати. Просто офігенне рішення, ще ніде не бачив, щоб хтось цим переймався.
Є в цьому рішенні ще одна перевага. Колись у мене в руках уже бував старий монітор Samsung, у якому вийшов з ладу якраз блок живлення. Справа була у дрібниці — перепаяв пробитий конденсатор, і все запрацювало. Але, якщо ви не товаришуєте з паяльником, зовнішній блок живлення – саме те. Просто пішов у магазин і придбав новий блок, а сам монітор продовжить працювати. Втім, люди в інтернеті кажуть, що роз’єм живлення монітора нестандартний і знайти відповідний блок непросто. Ну що ж. Тоді давайте не відноситимемо це ні до плюсів, ні до мінусів. Це просто особливість.
Є у моніторі ще дві цікаві особливості, які не так часто зустрічаються в сучасних моніторах. Перше – це датчик освітленості.
Датчик освітленості — річ дуже примхлива. Саме тому навіть у мобільних телефонах багато хто її відключає. Особисто мені вона подобається. Я звик прикручувати яскравість монітора, коли читаю чи сиджу в Інтернеті ввечері. Від цього не так втомлюються і не червоніють очі. Ця функція дозволяє мені взагалі не паритися більше про це – все працює самостійно.
Так, вдень вона трохи дратує. Коливання сонячного світла за вікном я практично не помічаю, а ось зміну яскравості монітора тепер відчуваю з кожною хмаринкою. Ну і плюс якщо ви серйозно працюєте з корекцією кольорів, то вона може заважати і її доведеться відключити.
А друга функція – це датчик присутності. Якщо перед монітором якийсь час немає ворушіння – яскравість можна зменшити або взагалі відключити. Проблема в тому, що Windows сама вміє вирубувати монітор, якщо не відбувається дій. Але якщо я дивлюся фільм з дивана (а розмір монітора мені дозволяє це робити) – як монітор здогадається, що не потрібно вимикатися? Та гаразд, фільм із дивана! Мабуть я задрот, тому що навіть інтенсивно заглибившись у гру мені монітор намагається погасити світло, не виявивши моїх рухів тривалий час. Тож, ця функція у мене вимкнена і як нею користуватися я не уявляю. Хіба що ви рухлива людина і не вмієте сидіти не рухаючись. Але все одно є більш зручна функція в самій операційній системі.
Тепер про недоліки. Фірмова матриця PLS забезпечує розширене охоплення RGB. Розширеність дається взнаки більше в синьо-зеленій частині спектру, тож вона трохи спотворює палітру, змінюючи кольоропередачу в синіх тонах. Охоплення виходить за sRGB, але не дотягує до AdobeRGB по червоній частині спектра. Недолік цей суто відносний. Зміну в кольоропередачі зможуть помітити лише соціопатичні параноїки, а професійні художники та дизайнери можуть просто встановити пресет sRGB і більше не згадувати про це. Але працювати в AdobeRGB професіонали не зможуть, тому монітор їм все ж не підходить.
Невеликі засвіти я не можу назвати недоліком. Тому що зараз майже всі монітори їх мають. Це сучасна норма життя. У моєму конкретному екземплярі вони є, але помітні як завжди лише ввечері на однотонному темному тлі. Тому я зітхнув і живу із цим – дискомфорту у повсякденні немає.
Суворість форм та кольору можуть відворотити деяких покупців. Так, у мене претензій до брутальності дизайну немає ні на йоту. Але я чудово розумію людей, яким він здається навіть страшним. Дійсно дещо занадто, можна було найняти дизайнера хоча б на сумісництво.
Так, ще один відносний недолік. Багато ігор не підтримують таку величезну роздільну здатність. А грати в налаштуваннях нижче за FullHD взагалі не комфортно. З іншого боку, у мене не топова відеокарта далекого 2011 року, і за такої роздільної здатності несподівано почали гальмувати ігри, які чудово працювали до цього. Назвати це недоліком монітора складно, але будьте готові, якщо що.
На закінчення
Перед покупкою монітора я був у розпачі. Виявилося, що існує безліч підводних каменів, де сучасний монітор може мати проблеми. Моя модель позбавлена ШІМ та глоу-ефектів. Це значить, що він не мерехтить і я можу довго за ним сидіти без шкоди для очей а тоненькі контрастні лінії не мають ареолів від некерованих рідких кристалів. А ще у нього ідеально можлива напівматова поверхня, що має переваги і глянсової і матової, і я відчуваю себе чітером. Але страх надмірних засвітів та битих пікселів залишився. І тільки коли я уважно дослідив кожен піксель, від душі відлягло.
Монітор подарував мені чудову картинку. Як по глибині і за колірним охопленням, так і по кутах огляду. Жодних критичних дефектів у моїй моделі не виявилося. Через 2-3 дні я звик працювати на половині екрана, а картинка на інших моніторах мені тепер здається надто зернистою та блідою. У вільний час я можу комфортно дивитись фільми, відсівши на диван. Загалом це мій дзен.
P.S.
Зараз Samsung припинила випуск цієї чудової і цілком адекватної лінійки моніторів. Замість неї буде оновлена лінійка, яка відрізняється покращеним кріпленням та більш тонкими рамками навколо матриці. Сама матриця, наскільки я зрозумів, залишилася тією ж. Залишився недоторканим також USB 3.0 хаб, детектор руху та освітлення. І якщо Samsung не зробили дурні і не погіршили якість збірки (я б здивувався, якби дізнався таке про цю компанію), то я сміливо можу радити до покупки і оновлену модель. Тому що вона така сама, лише косметично покращена.