Багато людей час від часу займаються тим, що заходять в меню багатозадачності Android чи iPhone і закривають усі відкриті застосунки. Дехто робить це з міркувань економії енергії, дехто не хоче щоб застосунок продовжував відслідковувати місцезнаходження, а інколи користувачам здається, що так пристрій працює швидше. В кінці-кінців декому це може бути справою логіки – навіщо застосунку працювати, якщо зараз він мені не потрібен?

Насправді, це ритуал, який не несе жодного практичного сенсу. Ще у 2016 році Крейг Федерігі підтвердив, що закриття фонових застосунків на iPhone фактично нічого не робить.

Зрозуміти походження міфу не складно. На настільних комп’ютерах у тій же Windows, запущені застосунки дійсно працюють і займають і пам’ять, і ресурс процесора. Були часи, коли пам’яті на комп’ютерах було небагато, а безліч настирних застосунків намагалися прописатися в автозапуск і постійно висіти в фоні. Комп’ютерні видання того часу майоріли матеріалами про те, що можна вивантажити з пам’яті щоб ПК став працювати швидше. Розквіли буйним цвітом застосунки типу CCleaner, основною функцією яких було видалення подібного непотребу.

Мобільна ж техніка такої розкоші собі дозволити не може апріорі. Тому будь-який застосунок, яким Ви перестали користуватися «заморожується» незалежно від волі користувача. Система його зупиняє і вигружає з оперативної пам’яті (яка постійно витрачає енергію) в постійну (яка витрачає енергію тільки під час запису і читання). А для користувача в меню багатозадачності зберігає скріншот. Люди зазвичай не розбираються в таких тонкощах, вони бачать скріншот застосунка і думають, що то дійсно застосунок їх в такому вигляді чекає. Більше того, коли ви свайпаєте щоб вигрузити застосунок з пам’яті, то для системи це всього-навсього рекомендація. Система на свій розсуд вирішує – стерти активну версію застосунка з кешу в постійній пам’яті, чи ні. І якщо процесор не завантажений більш важливими справами, то витрачає енергію щоб стерти дані з постійної пам’яті, а потім ще витратить енергію на читання і процесорні обчислення на запуск. Замість того, щоб просто загрузити готовий дамп вже запущеного застосунку в ОЗУ.

До слова, є застосунки, які система сама не вигружає. В ОС є різні критерії коли і з яким інтервалом заморожувати фонові застосунки, але універсальний механізм – це відображати повідомлення в шторці повідомлень. Допоки біля годинника іконка застосунку, система може не вивантажувати застосунок. І коли ми думаємо, що свайпом просто очищуємо прочитані повідомлення, ми навпаки цілком можемо грохнути активний застосунок. І тому деякі застосунки не дають прибрати своє повідомлення з шторки. І тому умовний сервіс таксі цілком може продовжувати трекати ваші переміщення впродовж дня, щоб потім продати ці дані аналітичній чи рекламній компанії, що потім затаргертить рекламу в іншому застосунку під вас про ресторанчик за рогом.

І єдиним справжнім механізмом, який закриє застосунок це кнопка «Зупинити» в налаштуваннях застосунка. А змахування в меню багатозадачності не закриє надто настирний застосунок, трохи збільшить витрату батареї і сповільнить наступний запуск застосунка.

Від Youstas

Залишити відповідь