Golden Telecom

На початку 1990-х 9 офіцерів (за іншими даними – 7 [Genshtab.info]), викладачі Київського вищого військово-інженерного училища зв’язку (КВВІУЗ, нині — Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації “КПІ”), вирішили зайнятися бізнесом. 13 липня 1992 року вони створили НПВФ «Банкомзв’язок» («Банкомсвязь») і спершу дійсно займалися створенням захищених ліній зв’язку для банків, які після розпаду Союзу з’являлись як гриби після дощу. Згодом компанія почала підробляти і непрофільним бізнесом, переважно імпортом і експортом, що було поширеною практикою в 90-х.

У 1993 році з компанії пішли 6 співзасновників і створили АТ «Банкомзв’язок», який займався дуже різноманітним бізнесом й існує і досі. НПВФ «Банкомзв’язок», про який йтиме мова далі, очолив Юрій Максимович Безбородов, брат російського генерала і екс-депутата Держдуми Миколи Безбородова. Вірогідно, процес розпаду не був полюбовним, пан Безбородов зазначає, що колишні партнери повісили на нього борги попередньої компанії, за які йому довелося розплачуватися київською квартирою. [Povin.com.ua]

Наприкінці 1994 року на НПВФ «Банкомзв’язок» натрапили інвестиційні ангели з Америки, які за 50 тисяч доларів США придбали 49% компанії (більше не дозволяв закон). Причепуривши компанію для західних покупців, інвестори менше ніж за рік перепродали свою долю за 3 млн. доларів американській компанії Global TeleSystems Group , Inc. У лютому 1996 року підписали папери про об’єднання.

В Україні у Global TeleSystems уже був свій бізнес ще з часів SFMT – інтернет-провайдер «Совам Телепорт», уламок радянського провайдера «Совам Телепорт». Нову компанію вони створювали швидше як інвестиційний проект – вкласти надлишок грошей, щоб перепродати потім дорожче. З американцями Банкомзв’язок отримав ліцензії на фіксований телефонний зв’язок і на мобільний зв’язок стандарту GSM-1800.

GSM-1800 відрізняється від GSM-900 тим що може одночасно обслуговувати більше абонентів, але базова станція має меншу дальність покриття. Тобто, діапазон 1800 МГц зазвичай використовується як допоміжний, коли у оператора так багато абонентів, що у місцях скупчення людей GSM-900 не може їх усіх одночасно обслуговувати. Будувати повноцінну мережу лише на цій частоті комерційно невигідно і не ясно, з якої причини в Україні роздали діапазон 1800 МГц компаніям, які не мали інших ліцензій. Це призвело до появи суто технічних операторів – Голден Телеком і Астеліт.

Банкомзв’язок

В червні 1996 року було зроблено перший дзвінок в мобільній мережі Банкомзв’язку, а 6 грудня 1996 року мережу було відкрито для комерційного використання. На старті було 3 тарифних плани з абонентною платою від $200 до $500 на місяць, хвилина розмови коштувала 50 центів. Це була перша в Україні GSM-мережа і перша у Східній Європі мережа GSM-1800. Але через високу частоту радіохвиль лише для центральної частини Києва довелось будувати 13 базових станцій від Motorola, що значно більше, ніж у операторів з GSM-900.

На початку 1997 року Банкомзв’язок починає надавати послуги фіксованого телефонного зв’язку.

Golden Telecom

У тому ж 1997 році мережу Банкомзв’язок перейменовують на ТМ Golden Telecom.

15 лютого 1999 року Голден Телеком першим в Україні запропонував підключення без укладання контракту – передплачені тарифи Uni. Хоча в ті часи їх переважно називали «припейд», як кальку з англійської «prepaid». [Radioman-portal.ru]

Ностальгічні документи Golden Telecom

Документи на лютий 1998, курс долара 1,9. Джерело Red-Forum.com

Ностальгічні картки Uni

В 1999 році Global TeleSystem змінює структуру свого бізнесу в СНД. Створюється компанія Golden Telecom Inc. з реєстрацією в штаті Делавер і  головним офісом Москві, якій і передаються усі активи Голден Телекомів України, росії та Казахстану. Акції Golden Telecom Inc. 30 вересня 1999 року розміщують на нью-йоркській фондовій біржі.

В Україні в цей час юридичну особу Банкомзв’язок перейменовують на Голден Телеком. Українських акціонерів виділяють в компанії «Агат Телеком» і «Бриг Телеком», які отримали 20,5% та 10,5% акцій відповідно. З кінця 1999 року до Голден Телеком також включено провайдера «Совам Телепорт», який в Україні був першим загальнодоступним провайдером і контролював до 50% ринку дротового інтернет-доступу, а головне мав власні ВОЛЗ та виходи до мереж в інших країнах. Відтепер дротова інтернет-мережа ГТ була представлена в усіх регіонах України, фіксований зв’язок надавався лише у великих містах, а мобільна мережа явно не була пріоритетним бізнесом компанії.

В серпні 2000 року Голден Телеком запускає мобільну мережу в Одесі. За цей час UMC і Київстар пішли набагато далі в побудові мережі, гірше трималися лише Українські Радіосистеми, які через юридичні і фінансові складнощі з Daewoo не могли розширювати покриття.

До 2001 року Global TeleSystems інвестувала в компанію 42 млн. доларів, що значно менше лідерів ринку UMC і Київстар. Станом на 2001 рік український Голден Телеком отримав дохід 37 млн., з яких 10,5 млн. становив чистий прибуток.

1 квітня 2001 року російська Альфа-Груп викупає 43,8% Golden Telecom inc. Також до складу власників потрапили норвежці з Telenor. [ZN.ua]

По роду своєї діяльності Голден Телеком часто перетинався з Укртелекомом. Це як і пряма конкуренція на ринку фіксованої телефонії, міжнародних дзвінків, та фіксованого інтернету, так і суто технічна взаємодія, адже Укртелеком контролював номерний ресурс стаціонарних телефонів, а також мав величезну мережу волокно-оптичних ліній зв’язку (ВОЛЗ), в тому числі і міжнародні телефонні переходи в інші країни. А IP-телефонію Укртелеком взагалі лобіював заборонити, як явище, через те, що вона дозволяла телефонувати за кордон суттєво дешевше. Укртелеком не збирався співпрацювати з конкурентом – за першої-ліпшої нагоди договори не виконувались або непристойно затягувались, часто з’являлись лобістські закони. Укртелеком в ті роки належав державі, а фактично був дійною коровою для наближених до Президента людей.

У 2001 році це призвело до феєричного конфлікту ГТ з державою. В якийсь момент ГТ не маючи можливості «домовитися» просто взяв усі невиконані Укртелекомом контракти і пішов з ними по судах. І спочатку виграв їх, але виконувати розпорядження Укртелеком не збирався, тож Кучма задіяв адміністративний ресурс. Верховний суд відмінив рішення попередніх судів, а ГТ публічно звинуватили в маскуванні міжнародного трафіку під місцевий з метою ухиляння від сплати податків, та почали інтенсивно «перевіряти». За 2001 рік компанію «перевірили» 53 рази! Нічого не виявили, але морально тиснули і блокували роботу.

Апогеєм конфлікту став 2002 рік. 28 лютого Юрій Безбородов пише відкритого листа президенту Л. Кучмі, прем’єр-міністру В. Ющенко та голові ВРУ О. Морозу з проханням звернути увагу на безпрецедентний тиск на компанію. І на наступний день, 1 березня, у приміщення компанії приїжджає Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ), яке проводить обшуки в приміщеннях та у співробітників, після чого опечатує приміщення, паралізувавши роботу компанії. У відповідь Безбородов збирає прес-конференцію і, не добираючи слів, говорить все, що думає про свавілля українських можновладців. Представник американської сторони Джеф Хаулі поспішно заявляє, що виступ Безбородова не узгоджено з акціонерами, а втім безпрецедентний тиск на компанію підтверджує. Невдовзі проти Безбородова відкривають кримінальну справу. [Podrobnosti.ua]

Цей конфлікт певно мав дуже багато підкилимових інтриг, про які ніхто не розкаже. Але, враховуючи хронологію подій, можна зробити припущення, що на Безбородова тривалий час тиснули власники компанії. Зрештою, він опинився в ситуації, коли з одного боку його пресували акціонери і все йшло до звільнення, а з іншого особистий конфлікт з Станіславом Довгим, який з голови правління Укртелекому став головою Державного комітету зв’язку та інформатизації при Президенті. І таке безвихідне становище поміж двох незіставно сильніших сил призвело до того, що йому просто стало нічого втрачати. Навряд чи візит УБОЗ-а був спонтанним, хоч в нашій державі і це можливо. Швидше за все, він був заздалегідь запланований на перше число, коли компанія якраз підраховує підсумки минулого місяця, а пан Безбородов по власним каналам дізнався про це і, не маючи важелів впливу, вирішив хоча б наробити шуму.

Втім, опоненти Безбородова були невразливі. Вже 1 квітня 2002 року йому доводиться піти з компанії, яку створив. Офіційно – за обіцянку припинити переслідувати компанію і його самого. Після чого конфлікт дійсно сходить нанівець. Безбородов, а також інші українські співвласники («Агат Телеком» і «Бриг Телеком»), впродовж 2 років через постійний тиск росіян продають свої 31% акцій. Відтоді український ГТ стає 100% власністю російського Golden Telecom Inc, в якому 69% мала російська Альфа-Груп, а решту – норвежський Telenor. За неофіційною інформацією, російській ГТ належало 80%, а решта 20% українського ГТ потрапили до В. Пінчука. [ZN.ua]

Теленор (а з 2005 і Альфа-Груп) уже мав в Україні мобільний бізнес – їм належав контрольний пакет другого (на той момент) мобільного оператора Київстар. Тому, щоб не створювати конкуренцію між власними компаніями, розвиток мобільного бізнесу ГТ на цьому і завершується. Вірогідно, щоб формально виконати умови ліцензії, ГТ запускає базові станції в багатьох обласних центрах країни, однак ні повноцінного покриття, ні точок продажу більше ніде так і не з’явиться. Пріоритетним бізнесом для ГТ стає ринок дротового інтернету і фіксований телефонний зв’язок для корпоративних клієнтів.

На початку 2003 року ГТ скасовує плату за вхідні дзвінки і вводить чесну посекундну тарифікацію – першими в Україні.

У 2004 році ГТ запускає GPRS. Станом на 31 березня 2004 року у мобільній мережі ГТ 50 тисяч абонентів. Це четвертий показник після UMC, Київстар і DCC.

У 2005 році Альфа-Груп і Теленор стають настільки тісними партнерами, що починається конфлікт. Росіяни хочуть забрати собі більше впливу, але у Теленор все підкріплено контрактами. Тоді росіяни починають свою звичну гру – брудні махінації з ціллю просто вижити компаньйонів з бізнесу. Так, у 2007 році на росії Golden Telecom Inc включають до складу VimpelCom, оператора, що працює під ТМ «Білайн». В Україні альфівці вирішують не перетворювати Голден Телеком на Білайн, а купують для цих цілей у 2005 році Українські Радіосистеми. Вірогідно, для них це було дешевше, ніж розбудовувати мережу майже з нуля в діапазоні 1800 МГц.

Перебуваючи у власності одних і тих же власників, в листопаді 2006 року ГТ і УРС (Beeline) домовились про національний роумінг у 8 областях Заходу України. Це був перший випадок національного роумінгу в Україні. Роумінг працював автоматично без додаткової оплати. 30 травня 2007 року зона національного роумінгу розширилася ще 15 регіонами України, а у Києві та Одесі почали проводитися роботи по прямому з’єднанню мереж.

Попри те, що Безбородов пішов, ГТ і далі не гребує ходити по судах. З 2007 по 2008 роки ГТ активно судиться з МТС, що призвело до того, що періодично з МТС фізично було неможливо телефонувати на номери ГТ. Яблуком розбрату стала ставка інтерконекту. В ті часи цю ставку кожен оператор визначав сам. Як правило, по принципу, чим більше в тебе абонентів, тим дорожче обійдеться можливість їм телефонувати. Логічно припустити, що статистично найчастіше будь-кому треба буде дзвонити саме в мережу, де більше всього абонентів. Але це було важким тягарем для маленьких компаній, у яких було обмаль абонентів.

ГТ, попри вкрай малу абонентську базу, не соромився наполягати на однаковій ставці за інтерконект з МТС, що для останніх було нонсенсом. Причому, блокування виходу в свою мережу МТС-ом ГТ зовсім не лякало – в 2 регіонах присутності ГТ більшість абонентів користувалася Київстаром, загальна кількість абонентів МТС по Україні їх не цікавила. Зрештою активні судові процеси і резонанс, який спричинили ГТ і Астеліт призвели до того, що втрутилася держава і з 2010 року ставка інтерконекту стала однаковою для всіх. [EPravda.com.ua]

У 2007 році на росії починається злиття Golden Telecom Inc з VimpelCom.

Щоб прискорити ріст бренду Білайн в Україні, у грудні 2007 року росіяни закривають передплачені тарифи Uni. Абонентам Uni пропонують отримати SIM-картку Білайн з тарифом Uni. Тарифи Beeline Uni можна придбати лише в фірмових салонах Києва та Одеси, в них безкоштовні дзвінки як на номери Beeline, так і на Голден Телеком. Так як номер перенести на Білайн неможливо, то пропонується послуга безкоштовної переадресації на новий номер Білайн. Контрактних абонентів продовжують обслуговувати за умовами контракту. На момент закриття Uni в мережі ГТ нараховується 75 тисяч абонентів.

На кінець 2007 року в GSM мережі ГТ залишається лише близько 37 000 абонентів. Так як це контрактні клієнти, то показник середньої дохідності з клієнта (ARPU) понад 15 доларів на місяць, що більш ніж вдвічі вище, ніж у «повноцінних» операторів. [Web.Archive.org]

2008 рік відбувається поглинання Голден Телкома Українськими Радіосистемами (ТМ Білайн). Послуга дротового інтернету «Світ онлайн» стає послугою Білайн «Інтернет вдома». Голден Телеком обслуговує лише старих корпоративних клієнтів, для нових створено підрозділ «Білайн Бізнес».

2 лютого 2009 року передплачені тарифи Uni повністю ліквідовують. [Red-Forum.com]

У 2010 році конфлікт між Альфа-Груп і Telenor закінчується, відбувається злиття Київстар і Білайн. ГТ також було включено в склад Київстар як дочірнє підприємство.

4 вересня 2013 року НКРЗІ відмовляє Голден Телекому у продовженні ліцензії і компанія зупиняє операційну діяльність. Рештки бізнесу передаються напряму ПрАТ “Київстар”. Цікаво, що станом на 2013 рік в мережі ГТ все ще знаходилось близько 10 000 абонентів. Телефонний код 39 а також код мобільної мережі (MNC) 255 05 було відкликано. Найстаріша українська мережа дротового інтернету перетворилася на послугу Київстар «Домашній Інтернет». У 2014 році рада директорів ГТ погодила ліквідацію компанії, і у 2015 році юридичну особу було закрито.