Мобільний зв’язок прийшов в Україну в останньому десятилітті ХХ сторіччя. І хоча це було відносно недавно, бурхливий і драматичний його розвиток привів до того, що зараз вже мало хто пам’ятає, з чого все починалось і як відбувалось. Але тим цікавіше з висоти сучасності пригадати ті події, а можливо і дізнатися щось нове.
Зміст
-
- Алтай
- UMC (МТС, Джинс, Win Mobile, Vodafone, Yezzz!)
- Українські Радіосистеми (WellCOM, Мобі, privat:mobile, Beeline)
- Golden Telecom (Банкомзв’язок, Uni)
- Київстар (Bridge, djuice)
- Українська Хвиля DGTel
- DCC (в процесі підготовки)
- life:) (в процесі підготовки)
- Utel (в процесі підготовки)
Українські радіосистеми
Компанія заснована в 1995 році Фондом Держмайна і Фондом Ділової Співпраці «Україна». На початку 1996 року американська компанія Motorola під зобов’язання забезпечити своє обладнання для побудови мережі і інвестицій на суму 500 млн. доларів отримала 49% акцій компанії. Це мали б стати найбільші інвестиції в мобільного оператора, що дозволило б УРС залишити далеко позаду конкурентів. [Expert.com.ua]
Уже до березня 1996 року Motorola побудувала в Києві тестовий фрагмент мережі GSM-900, якій планували дати комерційну назву Flash. Тоді ж з цієї мережі відбувся перший тестовий дзвінок, який номінально став першим GSM-дзвінком в Україні. Але далі відбувається низка подій, які поступово знищать компанію.
В березні 1997 року проходить тендер на ліцензії GSM-900. І, крім очікуваних ліцензій для УМЗ і УРС, ліцензію несподівано видають також невідомій компанії Київстар, наближеній до тодішнього президента Кучми.
Motorola це сприймає, як нездорову ознаку, і уже в квітні виходить з бізнесу, продавши свою долю південнокорейській Daewoo. Daewoo на той час активно інвестувала на пост-совєцькому просторі і також мала тісні контакти з Л. Д. Кучмою. Корейці приймали участь в тому ж аукціоні у вигляді СП «Укр-Daewoo Телеком» і разом з югославською «БК Телеком» не отримали ліцензії. Тож доля дала корейцям другий шанс. Проте Daewoo зобов’язалась інвестувати вдвічі менше – лише 250 млн. доларів. А втім, навіть цьому не судилося статися.
WellCOM
Перший урочистий дзвінок в мережі було здійснено у вересні 1998 року з Українського дому Михаїлу Резніку, послу України в Південній Кореї. На відміну від UMC і Київстар, які телефонували відносно недалеко, різниця у часових поясах призвела до того, що посол приймав дзвінок опів на третю ночі за місцевим часом. [Segodnya.ua]
У жовтні 1998 року УРС почали надавати комерційний зв’язок стандарту GSM-900 у Києві. На запуск мережі у Києві, Борисполі і Броварах Daewoo виділила 60 млн. доларів. З новим власником назву мережі вирішили змінити на WellCOM, але деякий час телефони все ще відображали назву Flash.
За перший квартал роботи до мережі WellCom приєдналося 2000 абонентів. У наступному році планувалося покрити Одесу, Харків, Дніпро і Запоріжжя. [ZN.ua] Але міжнародна фінансова криза 1998 року на той час вже завела корейський чеболь Daewoo в катастрофічний фінансовий стан, і у 1999 році компанію визнали банкротом. Активи Daewoo по всьому світу почали арештовувати і розпродувати з молотка.
Це стало справжньою катастрофою для УРС. Відтепер Daewoo не могла вкласти в УРС ні цента, але вона все ще повністю контролювала компанію, зберігаючи за собою головні посади згідно уставних документів. Через це інші інвестори не поспішали вкладати гроші в розбудову УРС.
Сама Daewoo не могла відкрито визнати свою неспроможність інвестувати в УРС, тому що це було прямо прописано в документах, але формально закон не забороняв їм просто саботувати роботу правління, не являючись на його збори і не підписуючи документи. Насправді вони просто шукали, кому продати свою долю якнайдорожче, але з кожним роком її ринкова вартість лише падала. В той час, коли молода компанія мала активно вкладати гроші в розбудову мережі, УРС завмерла в стані кінця 1998 року на довгих 5 років.
У серпні 2000 року українська частка УРС опиняється під контролем ТОВ «Оптіма» дніпропетровського олігарха Ігоря Коломойського. Взагалі, є кілька компаній з назвою «Оптіма», зареєстровані в різних країнах, але усіма ними керував громадянин США Мордехай Корф – ручна людина Коломойського. Яким саме чином Оптіма отримала контроль над половиною УРС достеменно невідомо, але є натяки від корейської сторони про «невідому схему», а також позов в США на Корфа у 2010 році, який було закрито в досудовому порядку, тож то явно темна історія. [Hromadske.ua]
Спочатку «Оптіма» пропонує викупити і долю Daewoo, але пропонує всього 20 млн. доларів. Корейців це не влаштовує, вони хочуть принаймні 40 млн. Але Коломойського така ціна не влаштовувала і він вдався до своєї превіреної схеми — рейдерства.
Влітку 2001 року під акомпанемент Корфа українські акціонери, ігноруючи законний механізм призначення на керівні посади, тихенько зібралися і оголосили «свою людину» Юрія Курмаза «головою правління», а біля входу виставили озброєну охорону, щоб не пустити на робоче місце законних керівників.
Для преси оголосили досить нетривіальну причину такого кроку. Корейців, мовляв, відсторонити через закінчення у них дозволу на трудову діяльність іноземних громадян. Голова правління та фінансовий директор УРС стверджували, що документи вони подавали своєчасно, але їх завернули через відсутність клопотання роботодавця. Для отримання клопотання корейцям треба було з’явитися на загальному зібранні акціонерів, а вони цього уникали. Однак, варто зазначити, що відповідно до уставних документів Daewoo мала право назначати своїх людей на ці посади, без різниці, хто саме це буде. І зібрання акціонерів без представників Daewoo і прийняття ними кадрових рішень було явно порушенням. [Pravo.ua]
Daewoo не стали це терпіти і пішли по судам. В тому числі, міжнародним. [DSNews.ua] Суди затяглися на рік і зрештою визнали ці дії незаконними і зобов’язали повернути корейцям керівництво компанією. Через це двовладдя в певний час банки перестали обслуговувати УРС і заблокували їх рахунки. А це вже була катастрофа, бо треба було, як мінімум, платити зарплати, податки і оренду, що неможливо без доступу до грошей. [Finance.ua]
У грудні 2002 року відділення ПриватБанку стають по сумісництву сервісними центрами УРС. У відділеннях тепер можна підключитися до УРС, оплатити послуги та отримати деталізацію рахунку.
З 2001 по 2003 рік кількість абонентів УРС зростає з 20 тис. до всього лиш 36 тис. Для порівняння, Київстар за цей же час зріс від 0,9 млн до понад 3 млн. абонентів.
21 січня 2003 року УРС подолали проблему з Daewoo. Корейську частку зрештою продали кіпрській і американській компаніям, які теж афілійовані з бізнесом Коломойського. Суму угоди так і не розкрили, але підкреслили, що корейці лишились задоволені [Kyivpost.com]. Тепер форма власності Українських Радіосистем виглядала наступним чином: Укрфондінвест 31% акцій, Інтерінвест 20% (обома керувала ТОВ «Оптіма» Коломойського), кіпрські Occidental Management Co.Limited 24,5% і “Varkedge Limited”24,5% [Pravda.com.ua] [Webarchive.org] [NashiGroshi.org] . Фактично, бізнес-група Приват отримала повністю власного мобільного оператора.
Весною 2003 року розпочалась нова криза. Уряд доручив державному комітету зв’язку та інформатизації анулювати ліцензії УРС на частоти в усіх регіонах, окрім Києва і області через те, що оператор так і не почав надавати свої послуги в регіонах, як того вимагала ліцензія. Увесь цей час компанія сумлінно виплачувала збори до бюджету за використання частотного ресурсу, але не користувалась ним. [Podrobnosti.ua] Укрчастотнагляд призупинив дію ліцензій в регіонах. Для УРС це означало кінець компанії, без ліцензій вона нічого не коштувала і нікому не потрібна.
УРС виступає з відкритим звинуваченням DCC. Мовляв, «донецькі» теж хотіли придбати УРС, але Коломойський виявився спритніший, тож щоб насолити вони через своїх людей в уряді лобіюють знищення компанії. У відповідь представники DCC лиш зазначили, що все не через це. [Podrobnosti.ua]
В кінці червня УРС йде до Господарського суду Києва і вже 16 липня суд повертає оператору частоти. Але протистояння не закінчене і УРС в авральному режимі починає закуповувати, оформлювати і встановлювати обладнання в регіонах. Як кажуть, будьте вдячні своїм ворогам. Дякуючи впливовим ворогам УРС в рекордні строки розбудовує мережу. [Pravo.ua]
19 вересня 2003 року вступає в дію закон, який забороняє брати плату за вхідні дзвінки. УРС не стала вводити “плату за з’єднання”, як це зробили інші компанії.
10 листопада 2003 року технічні спеціалісти ПриватБанку запровадили послугу деталізації мобільного рахунку через інтернет. Послуга платна, вартість 60 копійок за один сеанс входу в систему на сайті оператора.
Після цього УРС просто «стартує з низького старту». Лише уявіть, до початку 2004 року УРС все ще не може вийти за межі Києва, станом на березень у оператора всього 44 тисячі абонентів – найменше з усіх. Але з липня по грудень вони запускають мережу в УСІХ обласних центрах! Введено в стрій 800 базових станцій Huawei і 4 комутатори (до Києва додався Харків, Львів і Дніпропетровськ).
Мобі
20 грудня 2004 року УРС запустили бренд Мобі – лінійку передплачених тарифів (припейд). Запуск супроводжувався активною рекламною кампанією на ТБ і радіо, джингл ТНМК «Мобі» дехто пам’ятає й досі.
21 січня 2005 року УРС вперше в Україні вводить послугу СМС-інформування “Хто дзвонив”.
privat:mobile
У лютому 2005 року разом з ПриватБанком було запущено віртуальний мобільний оператор privat:mobile. Цікаво знати, що privat: mobile, хоч і використовував мережу базових станцій ЗАТ «УРС», але запровадив власну систему біллінгу і поширював стартові пакети через відділення ПриватБанку. Вони використовували старий стандарт SIM-карт, який можна було відносно просто прошивати, тому записували технічну інформацію в SIM-карту про номер телефона, мережу, рахунок і інше прямо у відділенні банку. Можливо, така схема була задумана задля можливості в будь-який момент змінити мережу на будь-яку іншу, однак цього так ніколи і не сталося. Уже в березні privat:mobile користувалося понад 10 000 користувачів, що стало дуже гарним бонусом до існуючих 50 тис. абонентів УРС. Втім, нові абоненти були переважно працівниками ПБ.
Кількість абонентів УРС була просто катастрофічно низька. Для розуміння, весною 2005 року в мережах UMC та Київстар було вже по 8 мільйонів користувачів, у DCC близько 80 тисяч, а орієнтовно наприкінці весни УРС обганяє навіть новачок life:), який з’явився лише в січні. Витрачаючи співставні гроші на утримання мережі, ліцензії і персонал, у УРС було критично мало абонентів, які приносили дохід. І це була боротьба за виживання, адже на кінець 2005 року майже не залишилось людей, які ще не підключились до мобільного зв’язку, а переманити уже існуючих абонентів значно важче і дорожче.
Весною 2005 року спочатку в Києві, потім в Харкові і Львові, а зрештою і в інших регіонах УРС запускає інтернет послуги – WAP, GPRS та MMS. Хоч УРС роблять це останніми серед загальнонаціональних операторів (навіть після life:)), натомість ця послуга стає безкоштовною на перший час, що приманює молоду аудиторію. Також починається активна демпінгова стратегія по набору абонентської бази: перші 3 секунди безкоштовно, немає плати за з’єднання, посекундна тарифікація, хвилина всередині мережі 1 копійка, СМС 1 копійка.
Але вже у березні 2005 року Ігор Коломойський, від імені «своїх» компаній продає опціони на викуп 100% акцій російській Вимпелком (ТМ «Білайн»). При оціночній собівартості УРС на той момент близько 30 млн. доларів, сума угоди склала близько $231,3 млн.
Угоду намагався заблокувати норвежський оператор Telenor, який володів 26,6% часткою Вимпелкому. У них там з Альфа-телеком (які володіли 32,9% російського Вимпелком, а також 43,5% українського Київстар) був якраз самий розпал своїх корпоративних воєн, в ході яких росіяни віджимали в норвежців частку в спільному бізнесі. УРС росіянам був потрібен не як бізнес-проект, а як інструмент тиску на скандинавів. Telenor це розумів, тому блокував покупки Вимпелкому, які не несли комерційного сенсу. Але росіян важко зупинити, коли вони намагаються комусь нагадити, тож покупку успішно завершили в листопаді 2005, а численні судові процеси по всьому світу закінчились фактично нічим. Юридична особа змінює форму власності з ЗАТ УРС на ПрАТ УРС. [Pravda.com.ua] [Pravda.com.ua]
Багато компаній намагались отримати українські ліцензії зв’язку і не змогли. А от росіяни змогли отримати ліцензію на стандарт GSM-1800 ще 14 жовтня 2005 року, до того, як купівля УРС буде оформлена офіційно. Щоправда, дозвіл на частоту 1800 МГц видадуть лише на 23 з 27 адміністративних одиниць України. Було відмовлено у видачі ліцензії у Київській, Одеській і Дніпропетровській областях, а також в самому Києві – саме там, де вони найбільше потрібні. Звісно, малесенька абонентська база УРС дозволяла не помічати цієї проблеми, але ж плани були збільшити абонентську базу в десятки разів. Про те, що росіяни отримали не зовсім те, на що розраховували, видно по вкрай стриманим коментарям цієї новини. [Obozrevatel.com]
Спроби отримати частоти в густонаселених регіонах продовжилися, але результату вони не принесли. [RBC.ua]
Beeline
11 квітня 2006 року припиняється підключення на бренди WellCOM і Мобі, на їх місце приходить ТМ Beeline. На цей момент мережею УРС користується 68 тисяч українців.
На ключові посади росіяни приводять своїх людей з російського Білайну. Під торговою маркою Білайн Україна компанія організує агресивну маркетингову кампанію і встановлює демпінгові ціни. Компанія працює зі збитками для швидкого набору абонентської бази, щоб Вимпелком мав сильнішу позицію в конфлікті з Теленор. Це спрацьовує, в червні в мережі вже 278 тисяч абонентів, це 4-кратний приріст! [RBC.ua]
1 лютого 2007 року тарифи WellCOM і Мобі закриваються, абонентів примусово переводять на Білайн. 1 березня перестає функціонувати віртуальний оператор privat:mobile, абоненти також переводяться на Білайн.
Власне, фінансові показники українського Beeline у 2007 році склали 56,9 млн. доларів збитків. Втім, збитки з’явилися в основному через те, що росіяни активно збільшують покриття. Зрештою, саме в регіонах більше людей, яких легко переманити більш дешевими тарифами. [ZN.ua]
Голден Телеком, який на той час також був викуплений Вимпелкомом, 3 грудня 2007 року закрив свою лінійку передплачених тарифів Uni. Абонентам запропонували отримати SIM-картку Beeline з спеціальним тарифом “Uni”. Також в УРС було передано мережу дротового інтернету Голден Телеком, назва послуги зміниться зі «Світ онлайн» на «Інтернет вдома». Корпоративні абоненти продовжили обслуговуватися Голден Телекомом.
Провокація росіянам вдасться завдяки кризі 2008 року. Тоді через саботаж друг друга як Telenor, так і Altimo (нова назва Альфа-телеком) втратили сотні тисяч доларів по усьому світу. Це переважно втрата оціночної вартості акцій, тож велика частина цих грошей згодом повернулася з покращенням фінансової ситуації у світі, але все ж гроші є гроші. З кінця 2008 року починаються активні переговори між російською Altimo та норвежським Telenor, які закінчаться створенням нової компанії VimpelCom Ltd, куди буде передано власність Altimo і Telenor.
В 2009 році між Київстаром і Білайн запрацює національний роумінг.
В 2010 році ПрАТ УРС буде включено до складу Київстар. Абоненти будуть автоматично переведені в мережу Київстар без будь-яких налаштувань. Телефонний код 68 і ліцензії на частотний ресурс потраплять у власність Київстар. Найстаріша українська мережа дротового інтернету стане послугою Київстар «Домашній інтернет». Частина працівників УРС потрапить у штат Київстар, частина втратить роботу. З початку 2005 року до кінця 2010 року кількість абонентів в мережі УРС зросла з 50 тисяч до 2 мільйонів. У 2013 році юридичну особу ЗАТ «Українські Радіосистеми» ліквідують.