Мобільний зв’язок прийшов в Україну в останньому десятилітті ХХ сторіччя. І хоча це було відносно недавно, бурхливий і драматичний його розвиток привів до того, що зараз вже мало хто пам’ятає, з чого все починалось і як відбувалось. Але тим цікавіше з висоти сучасності пригадати ті події, а можливо і дізнатися щось нове.
Зміст
Київстар
ВАТ «Київстар» заснував Олександр Петрович Чумак 3 вересня 1994 року, як дочірню компанію своєї «Імпекс Група Лімітед» (яка в свою чергу належала «Impex group» sociate anonime Luxemborg). У 1992 році він приймав участь у створенні на росії оператора «Пєтєрстар» (який у 2010 році викупив і включив у свій склад Мегафон), після чого переїхав в Київ і створив тут аналогічний проект.
Цим проектом зацікавився Ігор Володимирович Литовченко, бізнесмен родом з Донецька, який по мірі становлення «обріс» потрібними знайомствами з сім’єю тоді ще прем’єр-міністра Леоніда Кучми. Литовченко був шкільним другом Дмитра Табачника, завдяки якому познайомився з Борисом Соболєвим, який познайомив його з Ігорем Франчуком – чоловіком доньки Л.Д. Кучми (Ігор Литовченко – «Запалюючи зірку» Глава 4 «Два президенти»). Литовченко приводить в проект Київстар Юрія Геннадійовича Туманова – зведеного брата Людмили Кучми, дружини Л. Д. Кучми. В свій час її батько сильно посприяв кар’єрному росту на Південмаші свого зятя, Леоніда Даниловича [Portal.lviv.ua]. Юрій Туманов в бізнесах Литовченко відповідав за зв’язки з державними структурами.
У червні 1995 засновано ТОВ «Сторм», який належав Литовченко, Чумаку і Туманову. В цей час ВАТ Київстар на 85,5% належить державним структурам (підрозділи Міністерства енергетики та Укрзалізниці), а 14,5% володіє «Імпекс Група Лімітед». Статутний капітал складав близько 622 тисяч доларів. У 1996 році Київстар отримує ліцензії на міжнародний зв’язок, після чого державні акціонери ВАТ «Київстар» безкоштовно передають свої акції ТОВ «Сторм». Швидше за все, державні компанії були включені у склад компанії номінально, суто щоб невідома щойно створена компанія отримала державну ліцензію. Але з точки зору закону безкоштовно віддати власність держави – це чистої води корупція. А втім, ніхто за це покарання, звісно, не поніс.
26 травня 1996 року Олександр Чумак вирішує продати 14,5% акцій Київстара, що належали його «Імпекс Група Лімітед», за 940 000 доларів США і підписує договір, але вже 27 травня його знаходять повішеним в своєму офісі. Ігор Литовченко стверджує, що Чумак вчинив самогубство через нещасливе кохання (Ігор Литовченко – «Запалюючи зірку» Глава 5 «”Повітря” ціною в мільйони). Частка Імпексу не була ні продана, ні залишилась у власності компанії «Імпекс Група лімітед», ні перейшла у спадок рідним Чумака (що за законом мало би відбутися). Невідомим чином 100% акцій ВАТ Київстар опиняється у ТОВ «Сторм».
Джерело Сripo.com.ua
У вересні 1996 року Кабінет міністрів доручає створити міжвідомчу комісію, яка має провести у 1997 році видачу ліцензій на стандарт GSM-900. Конкурс проходить не без проблем, держава виставила доволі високі ціни на користування ліцензіями і міжнародні компанії переважно відмовляються приймати участь через надто високі початкові інвестиції і ненадійну законодавчу систему. Заявки подають 5 компаній: УМЗ, УРС, ВАТ «Київстар», «Укр-Daewoo Телеком», «БК Телеком». Перші дві компанії явні фаворити – державні компанії з інвестиціями від зарубіжних інвесторів. Решта троє були компаніями-одноденками, створеними під аукціон. [ZN.ua]
За словами Литовченка, початково при створенні з Чумаком компанії вони планували розвивати лише бізнес міжнародних дзвінків, як найбільш прибутковий. Як і чому компанія потрапила на тендер мобільного зв’язку і чому саме GSM-900 – невідомо. Вірогідно, маючи гарні відносини з державним апаратом, Литовченко просто ухопився за нагоду, яка з’явилась. А з самою технологією GSM-телефонів Литовченко, будучи бізнесменом, стикався за кордоном.
А втім, від того, що крихітна компанія-одноденка потрапила у великий бізнес, їм простіше не ставало. Щоб потрапити на тендер, потрібно було внести 3 млн доларів завдатку і побудувати робочий сегмент мережі. Щоб побудувати робочий сегмент мережі, довелося писати хороший бізнес-план і домовлятися з Ericsson. Невідомо, чому саме Ericsson, але сам факт, що надійна європейська компанія у вигляді товарного кредиту надала маленькій ВАТ «Київстар» своє обладнання на мільйони доларів, заслуговує на повагу, тут на самій протекції Кучми не виїдеш. Бізнес почав переходити з мінливого стилю 90-х до більш серйозного.
До слова, на той момент уже було відомо про зв’язки Київстар з сім’єю Кучми, тож лиха слава почала супроводжувати компанію разом з самою публічністю.
11 березня 1997 року проходить засідання конкурсної комісії по визначенню користувачів радіочастот для стільникового зв’язку в стандарті GSM-900. Багато хто очікував, що видадуть дві ліцензії, але комісія видала три, разом з УМЗ і УРС ліцензія №89 10 квітня 1997 року дісталася ВАТ Київстар. В міжнародній нумерації мобільних операторів (MCC) Київстар став третім українським оператором з кодом 255 03 (UMC і Українські радіосистеми отримали відповідно коди 255 01 і 255 02).
Тепер треба було заплатити 21 мільйон доларів за саму ліцензію. Такі гроші вже просто так з бізнесу не виймеш, тож їх брали в обмін на акції у групи компаній Супутник. Це мутна інвестиційна компанія, яку пов’язують з Павлом Лазаренко, однак офіційно зв’язок ніхто так і не підтвердив.
А втім, це був лише початок витрат. Щоб побудувати мережу, лише в Києві потрібні десятки базових станцій, комутатор, приміщення, персонал, реклама, тощо. Необхідно знайти десятки мільйонів доларів (а в подальшому – сотні) і технічних спеціалістів компанії, яка ще не скоро почне заробляти гроші, не те, що приносити прибуток. І, хоч Литовченко продав свій попередній бізнес, а Ericsson будував початковий сегмент мережі під заставу усього майна компанії, потрібні були дуже великі інвестори. Київстар починає шукати іноземних операторів, які готові інвестувати в компанію.
Знайти інвесторів виявилося непросто. Випадково Литовченко натрапив на норвежський Telenor.
«З Теленором, бувшим одним з акціонерів «Північно-західного GSM» (тепер Мегафон), ми познайомилися випадково. У «північно-західних» було якесь свято, а Олександр Няга, що очолював тоді компанію, запросив мене на вечірку – ми були приятелями. Приїхав і тодішній президент «Теленору» Тормуд Хермандсен. Так вийшло, що ми сиділи на вечері за одним столом: Олександр, Тормуд і я. Я почав розповідати Хермандсену про Україну – про те, що є така країна, є компанія «Київстар» з величезним потенціалом, і як би ми могли розвернутися, маючи необхідну підтримку»
— І.Литовченко – «Запалюючи зірку», Глава 6
Теленор зацікавився Київстаром, але його не влаштовувала структура власності компанії. Він наполягав на моделі закритого акціонерного товариства. Процес зміни форми власності відбувся доволі дивним чином. 3 вересня 1997 року Литовченко створив нову компанію ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем» і звернувся до державного регулятора щоб той переоформив ліцензії і дозвільні документи.
Проблема в тому, що на той час законної процедури переоформлення ліцензій не існувало, більше того, було чітко заборонено передавати ліцензію третім сторонам і дочірнім структурам. Але в 90-х Литовченко не має проблем з якимись папірцями, і 30 жовтня 1997 року видається нова ліцензія №237 для ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем» на ті ж частоти. Причому, стару ліцензію навіть не анулюють, ніде не сказано ні про взаємозв’язок ВАТ «Київстар» з ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем», ні про зв’язок ліцензії 237 з 89. Юридично починається нова компанія, з іншими акціонерами і чистою історією, лише назва схожа. Через такий юридичний нюанс Київстар зазвичай вказує дві дати народження – 1994 рік і грудень 1997 як початок діяльності, причому надає перевагу другій даті. [Kyivstar.ua]
В 1997 році донька Президента Олена Франчук пішла з ПриватБанку і дядько Юрій Туманов запросив її в Київстар на посаду заступниці директора з маркетингу.
Bridge
9 грудня 1997 року пролунав перший урочистий дзвінок в мережі ЗАТ «Київстар» – телефонував міністр зв’язку Дмитро Худолій послу України на росії. 10 грудня розпочалася комерційна робота мережі під торговою маркою Bridge. На той момент і засновники, і Telenor скептично відносились до ТМ «Київстар» через її локальність, тому вирішили використати звучне іншомовне слово.
До січня 1998 року до мережі приєдналося 500 абонентів.
В березні 1998 року Telenor входить у склад власників ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем», викупивши перші 35% акцій у групи Супутник. До кінця року власниками компанії будуть Сторм (Литовченко і Туманов), Омега (компанія, вірогідно пов’язана з власниками Укрсиббанку) і Telenor. Впродовж року Київстар запускає зв’язок в Одесі, Дніпропетровську, Харкові і Львові.
Київстар
В 1998 році компанія вирішила перезавантажити свій імідж і відмовилася від ТМ Bridge, взявши назву юридичної особи. В цьому ж році було запущено SMS. На той момент система обліку послуг (біллінг) не вміла вести облік SMS, тож оператор надавав їх безкоштовно необмежену кількість.
У 1999 році Київстар першим ввів посекундну тарифікацію дзвінків. Зв’язок Київстар з’являється у всіх областях України (хоча до 2001 року зв’язок з АР Крим був через супутникову систему, тож в погану погоду якість сильно погіршувалась). На противагу Sim-Sim від UMC, Київстар запускає передплачені тарифи (prepaid) Ace&Base у вересні 1999.
2000-й рік – вхідні всередині мережі стали безкоштовними. Запуск WAP на основі CSD – доступ в інтернет з похвилинною тарифікацією.
2001-й рік, щоб обслуговувати зрісшу кількість абонентів, Київстар запускає у великих містах мережу стандарту GSM-1800. В маркетингових матеріалах замість «Київстар GSM 900» використовується бренд «Київстар GSM 1800». Також в цьому році Київстар запускає програму лояльності «Золотий абонент», який пропонує знижки в залежності від мобільного стажу і середнього рахунку. У грудні 2001 року у мережі Київстар реєструється мільйонний абонент, раніше, ніж в мережі UMC. Правда, вже через півроку фортуна динамічного мобільного ринку повертається до UMC аж до 2005 року.
У 2002 році російська Альфа-Груп викупила першу частину акцій Київстар. На керівництво українського оператора вони вийшли через громадянина росії Туманова, і зрештою придбали 51% ТОВ «Сторм». Решта 49% залишились в руках Литовченко, Туманова і Олександра Ярославського (власник УкрСиббанку). Станом на грудень 2002 року Київстар обслуговував 1,75 млн. абонентів. [Pravda.com.ua]
1 червня 2002 року з’являється послуга СтарСвіт – дзвінки за кордон при наборі спочатку коду 815 тарифікуються дешевше.
1 лютого 2003 року відбувся запуск технології GPRS. 25 березня 2003 року Київстар долає позначку в 2 мільйони абонентів.
У вересні 2003 року набув чинності закон, який забороняв брати плату за вхідний виклик. У відповідь UMC і Київстар вводять «плату за з’єднання». На кінець 2003 року в мережі Київстар вже 3,037 мільйони абонентів. [Portal.lviv.ua]
19 березня 2004 Київстар отримав свій другий номерний код мережі і з червня почав випускати стартові пакети з ним. До першого коду 67 додався код 97. На цей час у оператора склалась критична ситуація з номерною ємністю, номери доводилось блокувати вже за 3 місяці неактивності, після чого перевипускати їх. В силу того, що абсолютна більшість абонентів підключалася на передплату, оператор в цілому зберігав ще деякий час залишки коду 67 для контрактних абонентів, а на новий 97 потрапила переважно передплата. [Web.Archive.org]
У відповідь на Супер Джинс, 15 червня 2004 року Київстар відміняє термін дії після поповнень передплачених тарифів Ace&Base. Абоненти, що підключилися до 15 червня, могли активувати цю опцію за 10 гривень. [Web.Archive.org]
Djuice
Проспостерігавши рік за успіхом UMC з Джинс, 1 вересня 2004 року Київстар запускає власний молодіжний суббренд djuice. Сам бренд djuice належить компанії Telenor і вже використовувався нею в Норвегії та Угорщині. [Marketing-ua.com]
Абоненти djuice отримали на 3 місяці безкоштовні дзвінки іншим абонентам djuice (термін потім продовжили), але дзвінки на номери Київстар тарифікувалися по 1 грн за хвилину, а на інших операторів 1,5 грн/хв. Djuice не мав власного телефонного коду, його абоненти спочатку отримали номерну ємність в трьох цифрових діапазонах 097 6хх хххх, 097 7хх хххх та 097 9хх хххх, а згодом було введено сервіс, який за номером телефона показував, чи належить номер до djuice. Під цим брендом Київстар проводив музичні заходи та яскраві рекламні кампанії.
В 2004 році Київстар запускає USSD-коди для перевірки і поповнення рахунку. [Web.Archive.org]
1 липня 2004 року – Київстар запускає послугу MMS в своїй мережі, спочатку безкоштовно в тестовому режимі. До жовтня Київстар модернізував мережу і тепер скрізь, де було покриття Київстар, працював GPRS. З 1 жовтня 2004 року MMS стали платними і коштували 1 грн + ПФ. Абоненти djuice відправляли MMS безкоштовно до 1 грудня. [Web.Archive.org]
У 2004-2005 роках відбувається найактивніше поширення мобільного зв’язку в Україні. Щоб приєднати абонентів до своєї мережі, оператори почали масові безкоштовні роздачі стартових пакетів з мінімальним балансом. В невеликих районах часто складалась ситуація, що оператор, який перший побудував там покриття, отримував абсолютну більшість абонентів, адже телефонувати всередині мережі набагато дешевше. На кінець 2000-х близько 80% дзвінків відбуваються всередині мережі.
Після «Помаранчевої революції» уже в березні 2005 року усі 3 міноритарні власника ТОВ «Сторм» продають всі свої акції. Литовченко говорить про острах тиску на донецьких бізнесменів, які мали тісні зв’язки з владою Кучми. Пізніше у ЗМІ з’явилась інформація, що нова влада ініціювала досудове розслідування з приводу порушень компанією закону, в тому числі безкоштовної передачі державної власності Київстару, незаконне переоформлення ліцензій (законного в той час не існувало в принципі) з ВАТ на ЗАТ та інші. Реприватизація Криворіжсталі нагнала тоді страху на багатьох бізнесменів, які мали причини боятися.
З 2005 року ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем» стає власністю двох компаній: норвежської Telenor, яка утримувала 56,5% акцій і більшість ключових посад, та російської Альфа-Груп, яка отримала 43,5%. Альфа-Груп у 2005 році виділила свої телекомунікаційні компанії в СНД у дочірню компанію Altimo.
Telenor вже давно мав тісні зв’язки з Альфа-Груп. Російський оператор Вимпелком (ТМ Білайн) теж належав Теленору і Альфі, але там навпаки, більшу долю 32,9% мала Альфа, а 29% – Теленор. Але у 2005 році росіяни припинили прикидатися цивілізованими європейцями і вирішили відібрати у норвежців контроль над усіма активами. У норвежців все закріплено численними контрактами, але коли б це росіяни зважали на закони і папери?
Не маючи змоги перемогти в чесному протистоянні, росіяни вдаються до своєї традиційної тактики – брудної гри з ціллю витіснити партнерів з бізнесу. Так, впродовж 2005 року Вимпелком на росії придбав Голден Телеком (якому на той момент вже на 100% належав український Голден Телеком), а також Українські Радіосистеми (ТМ WellCOM та Мобі). Проти останньої покупки активно протестував Теленор. УРС на той момент був крихітним збитковим оператором, а, якщо інвестувати в його розвиток прірву грошей, він почне конкурувати зі своїм же Київстаром, знижуючи прибутки власників. Ця покупка була всього лише частиною тиску на Теленор. Але без згоди Теленора Вимпелком не міг приймати такі рішення, тож російські акціонери просто погодили це без норвежців, що незаконно. І Теленор йде до суду. Спочатку в російський «суд», але той керувався швидше не законами, а інтересами Фрідмана, тож потім норвежці подали в справжні суди – в Британії та США.
До слова, український антимонопольний комітет теж чомусь не мав нічого проти того, що власник найбільшого оператора купує ще й четвертого за розміром. Більше того, подальший повний перехід активу в руки однієї компанії і зрештою їх злиття так само не викличе занепокоєнь у влади.
Суди по всьому світу затяглися на роки, а тим часом усі спільні компанії були паралізовані. На зборах ради директорів росіяни блокували будь-які рішення норвежців, а норвежці – росіян. Литовченко та Ізосімов (директор Вимпелкому) вручну підписували важливі документи домовляючись спочатку з однією, потім з іншою стороною окремо. Паралельно лунають гучні заяви про бажання просто викупити у Теленор усі акції, але вони залишаються на рівні заяв. [Pravda.com.ua]
Цікаво, що «Альфа» і «Вимпел» це також і назви двох найвідоміших російських силових структур у складі ФСБ. Причому «Альфу» деякий час називалася саме «групою», що англійською буквально мало вигляд «Alpha Group».
1 вересня 2005 року Київстар отримав свій третій мобільний код 96.
Станом на 1 жовтня 2005 року Київстар обігнав по кількості абонентів свого основного конкурента UMC і на цей раз вже надовго. Відтепер Київстар найбільший мобільний оператор України. [Web.Archive.org]
24 жовтня 2005 року Київстар в 10 містах запустив в комерційну експлуатацію EDGE зі швидкістю передачі даних до 384 кбіт/сек. Прикро, що на наступні 10 років це стане стелею передачі даних. [Web.Archive.org]
У 2006 році Київстар змінює брендовий стиль, формує візію і переносить свій сайт з kyivstar.net на kyivstar.com.ua. А вже у 2008 році відбувається міграція на kyivstar.ua.
31 травня 2006 року Київстар отримав свій четвертий мобільний код 98. [Web.Archive.org]
Квітень 2006 – Київстар долає позначку 15 млн. абонентів.
2006-2007 роки Київстар запровадить десятки унікальних сервісів, яких більше не буде надавати жоден інший мобільний оператор України. Також буде запущено серію соціальної реклами, покликаної обмежити надмірне використання мобільного телефону. Це значною мірою збереже його позиції під час активних цінових війн, які влаштують в цей час life:) і Білайн.
У грудні 2006 року Київстар реєструє свого 20-мільйонного абонента. [Web.Archive.org]
4 травня 2007 для конкуренції з віртуальним оператором для економних Ecotel від МТС буде запущено Мобілич. Але вже 15 квітня 2009 бренд буде ліквідовано. [Web.Archive.org]
Вересень 2007 року, продовжуючи мавпувати МТС, Київстар також ліквідовує тарифні лінійки Ace&Base. Також в 2007 році змінюється логотип djuice.
Міжнародна фінансова криза 2008 року боляче вдарила по Альфі і Теленору. Заблоковані конфліктом активи втратили сотні мільйонів доларів вартості, що швидко охолодило гонор обох сторін, і вони почали домовлятися. У 2009 році узгодили таку модель: в Нідерландах реєструють компанію VimpelCom Ltd, у власність якої і передають свої активи Альфа і Теленор, а натомість отримають акції спільної компанії відповідно до оціночної вартості вкладених активів. Альфа за останні роки купила кілька компаній в Україні, на росії і в Азії, відповідно кількість акцій об’єднаної компанії у росіян стало більше і з цього часу норвежці перестають впливати на будь-які рішення. Фактично, росіяни досягли свого, і остаточний вихід норвежців з бізнесу став питанням часу.
Київстар, УРС і Golden Telecom стали 100% власністю VimpelCom Ltd, а відповідно їх вирішили об’єднати. Основна частина об’єднання Київстар і Білайн відбулась у 2010 році. Абоненти Білайн стали обслуговуватися мережею Київстар без будь-яких додаткових налаштувань. Колективи співробітників об’єднали, але частину довелося все ж звільнити як зі складу Білайн, так і з Київстар. Топ-менеджмент Теленору звільнено, його місце займають люди з Вимпелкому. Номерний код УРС 68, код мобільної мережі 02 та ліцензії на частоти переоформили на Київстар. Частину «продубльованого» обладнання, наприклад транзитні ВОЛЗ, продали. Майно Голден Телеком передали Київстар, але номерний код 39 та код мережі 05 було анульовано. Найстаріший дротовий інтернет України, який починався ще в Совєцькому Союзі як «росія онлайн» а потім в Україні став «Світ онлайн», тепер перетворився на послугу Київстар «Домашній інтернет». З приводу злиття операторів було проведено велику рекламну кампанію та запущено тарифний план 25 мільйонів (23 мільйони абонентів Київстар + 2 мільйони Білайн), а в народі шуткували про Бістар або Київлайн.
Процес об’єднання виявився непростим. Росіянам аж свербіло від перейменування UMC в МТС в 2007 році, і їх блакитною мрією було перейменування Київстар на Білайн. Але супротив в компанії не дав цього зробити. Було замовлено маркетингове дослідження, за висновками якого бренд Білайн буде сприйматися гірше за Київстар. Що не дивно, враховуючи що більшість абонентської бази цього оператора знаходиться на Заході України, а там пієтету до росіян ніколи не було. Тож, щоб не сполохати абонентів, вивіску вирішили лишити. Але бренд Білайн теж лишили. До 2014 року була унікальна ситуація, коли стартові пакети під цим брендом продавали в курортних містах України, куди приїжджали туристи з росії.
У відповідності до змін в законодавстві України і ліквідації юридичних категорій ВАТ і ЗАТ, 16 березня 2011 року ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем.» переоформлене на ПрАТ «Київстар». Відмова від приставки «GSM» пов’язана з розширенням спектру послуг а також очікуваним отриманням 3G-ліцензії. [Zvyazok.com]
23 червня 2011 року Київстар запускає національний роумінг для залишків корпоративної мережі Голден Телеком. [Web.Archive.org]
2011 рік, Київстар пробує впровадити популярну за кордоном модель операторських телефонів. Виходять брендовані Kyivstar Aero, Kyivstar Terra і Kyivstar Aqua. Згодом модельний ряд ще й розширили. [Web.archive.org] [Web.archive.org] [Web.Archive.org]
25 червня 2014 року Литовченко залишає Київстар і усю корпорацію VimpelCom Ltd. Його бізнес-таланти знаходити можливості, навіть не завжди законні, налагоджувати конструктивний діалог між людьми різних поглядів а також залучати в бізнес потрібних людей, навіть якщо можна було знайти кращих спеціалістів, зробили Київстар лідером мобільного зв’язку. Новим президентом Київстар стає громадянин росії Петро Анатолійович Чернишов, який перейшов з компанії Карлсберг і дуже сильно відрізняється характером від Литовченка.
У червні 2015 році на базі обладнання Київстар на окупованій росією частині Донецької області запущено оператор «Фенікс», а на окупованій росією частині луганської області – оператор «Лугаком». Фенікс самовільно присвоїв собі мобільний код 71 (+380 71 *** ****), а Лугаком 72 (+380 72 *** ****). На відміну від МТС-івського К-Телеком, ці «оператори» не мали прямого відношення до Білайн і контролювалися місцевими бойовиками. Продаж SIM-карт цих «операторів» відбувається, як і на росії, за паспортними даними, а на обладнанні оператора встановлено засоби для перехоплення та розкодування трафіку.
Спочатку ці «оператори» мали зв’язок лише між собою, навіть працював безкоштовний автоматичний роумінг, адже по суті це залишалося єдиною мережею з частиною спільної інфраструктури. Зателефонувати за межі ДНР чи ЛНР було неможливо, але у 2018 році було налагоджено зв’язок з неокупованою частиною України. Також було налагоджено дзвінки з росії через транзитний номер в Ростові-на-Дону. Втім, 1 серпня 2022 року зв’язок з Україною було перервано, натомість відбулось підключення мереж до російської телекомунікаційної мережі, «оператори» отримали регіональні російські коди +7 954 (Фенікс) і +7 959 (Лугаком). З операторами росії було відкрито безкоштовний голосовий національний роумінг, а іншими послугами можна було користуватися за додаткову плату.
З 2019 року до майна «операторів» приєднано захоплене обладнання 3моб і запущено 3G. З грудня 2021 року почався тестовий запуск 4G. Після захоплення росією частини інших областей України, Фенікс включав свою мережу і на захопленому обладнанні в Херсонській та Запорізькій областях. Так як російські бойовики забрали усе обладнання, включаючи CDMA, військові та телевізійні частоти, то «Фенікс» запрацював на широкому спектрі частот 800, 900, 1800, 2100, 2600 МГц. Міжнародного роумінгу у російських терористів, безумовно, немає. Станом на червень 2023 року в мережі Фенікса заявлено 1,5 млн. абонентів. 1 липня 2022 року Лугаком разом з «Луганськими комунікаціями» було передано в ТОВ «Мобільні Комунікаційні Системи», бренд змінився на МКС. На липень 2022 року заявлена кількість абонентів МКС — понад мільйон абонентів.
1 лютого 2016 року росіяни на краденому обладнанні Київстару і Укртелекому в АР Крим запускають оператора «Кримтелеком». Час знадобився, щоб перебудувати мережеве обладнання, адже російське законодавство вимагає, щоб на мережевому обладнанні встановлювалася система для розкодування і перехоплення абонентської інформації, а мережа Київстар з самого початку будувалася на обладнанні Ericsson, яка підтримує санкції проти окупантів. Тож росіянам довелося змінювати мережеве обладнання на китайський Huawei, якому плювати на українців, вони дружать з росіянами і думають, що їм за це нічого не буде. Втім, вже у 2019 році адміністрація Трампа, не в останню чергу через порушення американського законодавства щодо АР Крим, накладе на китайську компанію санкції, які суттєво знизять її положення на ринку. [Lb.ua]
У лютому 2015 року Київстар нарешті отримує ліцензію 3G UMTS. Це приблизно на 10 років пізніше, ніж в усьому світі. В цей час оператори Америки і Європи вже почали вимикати мережі UMTS щоб звільнити частоти для LTE. Але в Україні UMTS основним операторам держава не давала.
На тендер було виставлено 3 ліцензії і приймало участь 3 компанії, тож інтрига була лише в тому, який саме лот отримають компанії. Київстар проявляє відверто найменшу зацікавленість в тендері і за мінімальну стартову суму забирає третій лот, який технічні спеціалісти характеризують, як найбільш «засмічений» шумами з сусідніх діапазонів. Чернишову доводиться робити заяву, що в компанії працюють найкращі технічні спеціалісти, тож проблем зі зв’язком не виникне. Невідомо, з чим саме пов’язана така низька зацікавленість тендером – через внутрішню інформацією, що скоро будуть тендери на LTE, або боязнь, що через російських власників компанію націоналізують.
У травні 2015 року, до запуску 3G, Київстар вчергове змінює брендинг.
Норвежців продовжують витісняти і з VimpelCom Ltd. З 2015 року вони починають щороку продавати свої акції і у 2019 році закінчують продаж своєї 33% долі, після чого більше не матимуть жодного відношення до компаній, у створенні яких приймали участь. «Міжнародний» холдинг зосередиться переважно в руках росіян. [Liga.net]
У лютому 2017 року VimpelCom Ltd змінює назву на Veon, щоб завуалювати свою російську сутність.
У 2017 році оператори і державний регулятор домовилися провести рефармінг частот. Впродовж 30-річного існування вони в різний час отримали багато GSM-ліцензій, які знаходилися в різних частинах спектру. Сучасні протоколи зв’язку дозволяють використовувати широкі діапазони частот. Чим ширший безперервний діапазон має оператор, тим вищу швидкість інтернету можна забезпечити. Тому, щоб реалізувати потенціал цієї технології, оператори домовились передати державі усі свої частоти діапазону 1800 МГц, щоб НКРЗІ об’єднала їх в суцільні широкі канали і розділила на 6 лотів, на яких дозволила використовувати LTE. Перші 3 лоти віддавались без торгу, так як фактично це і так був діапазон, що належав операторам. Решту виставили в березні 2018 року на аукціон.
31 січня 2018 року пройшов перший тендер на LTE. Оператори «великої трійки» отримали частоти в діапазоні 2600 МГц. На цьому тендері Київстар вже витратив найбільшу суму, 916,3 млн. грн, втім і отримав найширшу смугу частоти. Але все ж варто зазначити, що UMTS три роки тому все одно обійшовся в три рази дорожче. [Zaxid.net] [Vataga.ua]
3 березня 2018 року пройшов аукціон на решту діапазону 1800 МГц, за який розгорілась активна боротьба. В результаті 4-й лот взяв Київстар, 5-лот дістався Водафон, потім несподівано слово взяв радісний Петро Порошенко, завдяки дипломатичним зусиллям якого фактично і відбулось впровадження 3G і 4G в Україні, після чого останній 6-й лот забрав теж Київстар. Зрештою, Київстар, який через поглинання УРС і Голден Телекому мав найбільше частот, здав державі майже 74 МГц, а отримав лише 70 МГц, тому за решту діапазону отримав грошову компенсацію. [Imena.ua]
У липні 2018 року Петру Чернишову не продовжили контракт, і він припинив співпрацю з VEON. Ні Чернишов, ні представники VEON не прокоментували причини завершення співпраці. Єдиним публічним скандалом, який міг би це спричинити, була його критика появи Петра Порошенка на тендері на LTE у квітні 2018. Але чи саме це стало причиною звільнення – невідомо. З липня 2018 року спочатку тимчасово, а з грудня у статусі повноправного CEO Київстаром керує Олександр Комаров, українець, який до того працював на VEON на посаді CEO Beeline Казахстан. [EPravda.com.ua]
У 2019 році підписується меморандум, в ході якого оператори зобов’язуються провести в діапазоні 900 МГц процедуру, схожу на рефармінг 1800 МГц, тільки частину діапазону лишити для GSM, а частину використати для покриття 4G на малонаселених територіях.
У 2020 році пройшов рефармінг частот, в ході якого оператори Київстар, Vodafone, lifecell і Інтертелеком обмінялися частотами в діапазоні 900 МГц для використання їх у LTE. В ході цього процесу Київстар так само безкоштовно і добровільно віддав найбільше частотного діапазону. В результаті поглинань, станом на 2019 рік компанія володіла майже третиною частотного ресурсу, який використовувався для GSM. Вже вдруге рефармінг був би неможливий без пожертви Київстару. Але, заради справедливості варто зазначити, що надлишковий діапазон мав мало користі для оператора – GSM не міг використовувати широкі канали для інтернету, багато частот лише допомагали впоратись з дуже високими навантаженнями, що стало менш актуально з введенням в дію діапазонів 2100 і 2600 МГц. [Unian.ua] [Ukrinform.ua]
В грудні 2020 року Київстар першим запустив передачу голосу через LTE (VoLTE), але спочатку тільки для контрактних абонентів. Абоненти передплаченого зв’язку отримали можливість телефонувати за цією технологією лише з листопада 2022 року, та й то поетапно. [Kyivstar.ua]
У 2022 році щоб запобігти націоналізації своєї власності в Україні та накладання санкцій у інших країнах, VEON міняє на усіх публічних посадах росіян на громадян переважно європейських держав. Також Європейський регулятор вимагає позбавитися російських активів (російський VimpelCom). Тож до кінця року Veon продає VimpelCom (ТМ «Білайн», російський оператор) своєму ж російському топ-менеджменту за 2,2 млрд доларів. Російський Білайн генерував близько половини прибутку Veon, але наскільки формальним був продаж сказати важко – до документів на росії завжди відносилися формально.
У жовтні 2023 року Україна блокує корпоративні права Київстар через те що компанія належить підсанкційним особам (Veon на 25% належить компанії Letter One, що належить наближеним до путіна олігархам Михайлу Фрідману, Петру Авену та Андрію Косогову). Київстар вкотре тисне на те, що компанія є великим платником податків (улюблена теза Ахметова в свій час, вони начисто ігнорують факт, що платити податки – це не досягнення, а обов’язок, і він не залежить від власника), а також, що Veon зареєстровано в Європейській правовій зоні. Втім, арешт закінчується нічим, підсанкційні особи юридично пішли з Veon і Letter One і з точки зору закону більше не мають до компанії жодного відношення. Юридично Київстар належить нідерландській Veon Holdings B V, а вона сама є власністю Veom Amsterdam B.V., яка належить бермудській Veon Ltd. Кінцевим бенефіціаром цього ланцюжка оффшорів є LetterOne, яку заснували і контролювали люди з Альфа-Груп. Але у березні 2022 року усі російські співзасновники покинули компанію, їх місце зайняли громадяни Євросоюзу. Втім, наприклад, Британія обмежує участь LetterOne у важливих для держави компаніях.
У грудні 2023 року стало відомо, що росіяни почали обладнувати дрони-камікадзе Шахед-136 4G модемами з SIM-картами Київстар, щоб встановлювати місцезнаходження за базовими станціями оператора, передавати точне місце і час збиття, а можливо і змінювати свій маршрут вже після запуску. Оператор заявив, що почав співпрацювати зі службами безпеки з цього приводу. [Pravda.com.ua]
12 грудня 2023 року Київстар зазнав наймасштабнішої хакерської атаки за всю історію України, вірогідно, найбільший злам мобільного оператора в світі. Російське хакерське угруповування «Солнцепьок» разом з підрозділом хакерів ГРУ Sandworm, через скомпрометований обліковий запис співробітника, отримало доступ до ядра мережі Київстар і, щонайменше з травня 2023 року, мали доступ до внутрішньої системи. Зрештою вони поширили вірус-хробак на магістральні станції по всій країні і 12 грудня о 5:26 ранку почали стирати усю інформацію як з серверів, так і з станцій по всій країні. Це призвело до того, що оператор на кілька днів перестав надавати абсолютно усі послуги. Також перестав працювати сайт і система самообслуговування. Не працював додзвін на екстрені служби. Перестали функціонувати автоматизовані системи з контролем через інтернет: банкомати, платіжні термінали, термінали видачі посилок, автоматичні ворота, сигналізації і деякі системи інформування про повітряну тривогу, в яких використовувались SIM-картки Київстар. В цей час контрольовані росіянами анонімні телеграм-канали почали поширювати фейкову інформацію про обшуки в офісах компанії.
З початку повномасштабного вторгнення росії усі оператори домовились про безкоштовний національний роумінг, тому менеджери Київстар запропонували користувачам тимчасово під’єднатися до мережі Vodafone чи lifecell, але швидко з’ясувалося, що це не працює, адже ядро мережі Київстар вже не могло видати інформацію, чи дійсно це їх абоненти. Згодом з’явилась інформація, що на запит СБУ тимчасово було заблоковано національний роумінг абонентам Київстар.
Технічним спеціалістам компанії довелось відновити центральну систему керування, а також фізично об’їхати усі уражені вузлові станції в країні і відновити їх програмне забезпечення. Перше відновлення голосового зв’язку почалося у деяких регіонах 13 грудня о 18:00. Лише 15 грудня оператор зміг відновити голосовий мобільний зв’язок в повному обсязі. Відновлення інтернету, SMS та інших послуг тривало до 21 грудня. Оператор скасував місячну абонентську плату для усіх абонентів в якості вибачення за незручності. Багато міжнародних телекомунікаційних компаній направили своїх спеціалістів в Київстар, щоб допомогти і перейняти досвід, щоб не допустити подібного в майбутньому.
У лютому 2024 компанія отримала новий телефонний код 77. Тепер оператор має коди 67, 68, 96, 97, 98 та 77. [ITC.ua]
У другій половині 2024 року компанія спочатку тестово в деяких регіонах починає відключати багатостраждальний 3G. На його частотах у діапазоні 2100 МГц запускають 4G LTE. До кінця вересня відключення провели в 17 містах переважно на Заході і Півночі країни. Компанія планує повністю вимкнути 3G до кінця 2025 року.
Слід зазначити, що на час широкомасштабної війни НКРЗІ дозволила операторам змінювати технологію передачі даних на частотах, що їм належать, без додаткових дозвільних документів, фактично, технічну нейтральність. Однак після закінчення війни це все ще треба буде оформлювати законодавчо.
19 листопада 2024 року пройшов додатковий аукціон на частоти діапазону 2100 МГц, на якому Київстар виграв 3 з 5 лотів, але через антимонопольні обмеження зміг забрати лише 2 (у оператора все ще сконцентровано найбільше частотного ресурсу). [Interfax.com.ua]
11 грудня в обмеженому режимі, а з 19 грудня для усіх абонентів стала доступна технологія VoWiFi. Для того, щоб скористатися передачею голосу через WiFi в умовах відсутності покриття, треба щоб цю технологію підтримував пристрій абонента і прийшло оновлення прошивки з налаштуваннями для мережі Київстар. [Kyivstar.ua] [Kyivstar.ua]