Мобільний зв’язок прийшов в Україну в останньому десятилітті ХХ сторіччя. І хоча це було відносно недавно, бурхливий і драматичний його розвиток привів до того, що зараз вже мало хто пам’ятає, з чого все починалось і як відбувалось. Але тим цікавіше з висоти сучасності пригадати ті події, а можливо і дізнатися щось нове.

Зміст

Важливий історичний контекст

Після розпаду Совєцького Союзу на його теренах фактично не було приватної власності, тож для усіх, в тому числі іноземних компаній, відкрились величезні можливості для приватизації. Щоб запобігти тотальному скуповуванню вітчизняних активів іноземцями, в Україні був прийнятий закон, який не дозволяв іноземцям створювати власні підприємства в Україні, вони могли мати лише Спільні Підприємства (СП) з українськими власниками, причому українська сторона повинна була мати не менше 50% + 1 акції СП.Це призвело до того, що іноземці стали шукати будь-які українські компанії, які можна було використовувати як компаньйонів, щоб інвестувати гроші. А щоб іноземці не боялись за свої капіталовкладення, їм зазвичай гарантувались основні керівні посади в таких компаніях.
З 1992 по 1996 рік в Україні грошовою одиницею був карбованець. Ця валюта мала дуже високі показники девальвації, тож цінні речі було прийнято рахувати в «умовних одиницях» (доларах). Навіть після введення гривні деякий час оператори рахували тарифи у власних віртуальних балах, які були прив’язані до у.о.. І лише в нульових мобільний зв’язок почали рахувати у гривнях.

Важливі для усіх операторів технічні нюанси

Український телефонний код +380 було введено 16 квітня 1995 року [Wikipedia]. До того міжнародний код українців залишався, як в Совєцькому Союзі, +7. Вірогідно, СССР дістався одноцифровий телефонний код, тому що він розглядався як сукупність країн і народів. Проте після розпаду більшість країн захотіли порвати з совєцьким минулим і код +7 лишився лише у росії і Казахстану.
14 жовтня 2009 року було змінено код виходу на міжміську лінію. Щоб зателефонувати на номер іншого міста чи мережі, до 14 жовтня використовувалася цифра 8, а після – 0. Через те, що цей 0 в Україні співпадає з закінченням міжнародного телефонного коду України +380, то де-які люди помилково вважають, що міжнародний код України +38, а оператори мають тризначний код 0хх. Насправді, мобільний код двозначний, але при виході на іншу мережу (або міжміський рівень) треба додавати код 0.
Чим вища частота радіохвилі, тим більше інформації вона може передати, але на меншу відстань. Це універсальне правило, яке справедливе як для базових станцій (БС) операторів, так і для вашого Wi-Fi роутера. Частоти вище 2500 МГц покривають не більше кілометра і використовуються зазвичай для покриття місць скупчення людей — біля міських площ, торгових і офісних центрів, вокзалів, тощо. Частоти 450 МГц і нижче здатні покривати рівнинні території на кілька сотень кілометрів.
Важливі юридичні нюанси: в Україні окремо видається ліцензія на радіочастоти і окремо — на мобільний зв’язок. До середини 00-х мобільним зв’язком рахувалися лише мережі стандартів NMT і GSM. Мережі D-AMPS, CDMA, WiMAX рахувалися фіксованим радіозв’язком. Це означало, що телефони під’єднувалися до базової станції по радіоканалу, але якщо абонент виходив за межі покриття, то зв’язок мав втрачатися. Фактично, абонент закріплювався за певним ретранслятором, через що ці мережі по суті були стільниковими, але не мобільними. Мережа DCC це обмеження постійно обходила, дозволяючи абонентам перереєстровуватися в мережах з іншим обласним кодом і навіть був організований міжнародний роумінг з певними нюансами. А от CDMA зрештою дозволили отримати ліцензії на мобільну діяльність і оператори Інтертелеком і PEOPLEnet отримали власні мобільні коди мережі і стали фактично повноцінними мобільними операторами, шкода що вже на занепаді цієї технології.
Наразі в Україні немає принципу технічної нейтральності. Це означає, що держава контролює, яку саме технологію оператор має використовувати на частотах, на які він отримав ліцензії. Оператори прагнуть отримати можливість самім вирішувати, яку технологію використовувати, залишаючи за державою право лише виділяти частоти, щоб з часом самостійно змінювати обладнання і технології, не чекаючи схвалення держави і не платячи за нові аукціони.

Ukrainian Mobile Communications (UMC)

Логотип з 1993 року по 8 липня 2007

Історія сучасного стільникового зв’язку в Україні почалася саме з UMC. Уряд прийняв рішення розвивати мобільний зв’язок централізовано і 11 листопада 1992 року було засновано компанію «Український Мобільний Зв’язок». УМЗ створювався як сумісне підприємство (СП) трьох європейських інвестиційних компаній (данської TDC Tele Danmark, нідерландської Royal KPN N. V і німецької Deutsche Telekom) і 17 підприємств українського електрозв’язку, які пізніше були об’єднані в Укртелеком. Іноземні власники отримали долі по 16,33%, а на долю українських власників припадав 51% акцій. Уставний фонд UMC становив всього 15 млн. доларів.

Новоствореній компанії надавалось право побудувати мережу в усіх областях України в аналоговому стандарті першого покоління NMT на частоті 450 МГц. Також було введено п’ятирічний мораторій – до 1996 року жодна інша компанія не могла отримати ліцензію на стільниковий зв’язок в Україні. Ця штучна монополія сильно загальмувала галузь, і надалі Україна буде відставати на роки від своїх сусідів.

Технічні особливості

Для розуміння контексту: в січні 1992 року у світі була введена в експлуатацію перша комерційна мережа другого покоління цифрового стандарту GSM.

NMT телефони передавали голос через аналоговий радіосигнал, а службову інформацію для роботи термінала – через цифровий канал. Причому, являючи собою звичайну радіохвилю, голос (так само як і в інших аналогових комерційних системах Алтай, IMTS, AMPS, тощо) можна було легко прослухати, маючи приймач, який працює на потрібних частотах. Більше того, на базових станціях була штатна функція «Монітор», яка дозволяла підключитися до будь-якого дзвінка, який вона в цей момент обслуговувала, і прослухати його чи навіть записати. Тому мобільні телефони дуже швидко стали символом слабкої конфіденційності, і люди обґрунтовано боялися обговорювати по «мобілці» приватну інформацію, народилась фраза «це не телефонна розмова», хоча зараз її значення дещо спотворено.

Довжина хвилі в 450 МГц дозволяла базовій станції покривати великі території, сотні кілометрів на відкритій місцевості, але ємність мережі була невеликою. Втім, вартість мобільного зв’язку на початку 90-х дозволяла не перейматися цією проблемою.

У січні 1993 року УМЗ відправляє перших 7 співробітників на стажування у Фінляндію до Нокіа, комунікаційне обладнання якої будуть використовувати при побудові мережі.

1 липня 1993 року перший Президент України Л. Кравчук урочисто здійснив перший дзвінок українському послу в Німеччині Івану Пісковому. Цю дату можна вважати днем народження мобільного зв’язку в Україні.

Перший сегмент мережі складався з одного комутатора а також 5 базових станцій в Києві і 1 в Борисполі. Для побудови цього сегменту знадобилося 8,5 млн. доларів інвестицій.

Чому перший мобільний код UMC 50?

Насправді, перший мобільний код UMC не зовсім 50. Зараз вже мало хто пам’ятає, але до 1995 року мобільний код UMC був 550 і знаходився у номерній ємності Совєцького Союзу (зараз ним користуються лише росія і Казахстан). Тобто, мобільні номери виглядали так +7 550 ххх хххх. Тоді код 550 UMC виділила росія у номерній ємності, яка була резервною і не використовувалась. Як і зараз, всередині мережі абоненти могли телефонувати без введення коду.

16 квітня 1995 року в Україні запрацював власний телефонний код +380 [Wiki]. Так як адміністративних одиниць в Україні менше, ніж в СССР, вирішили замість трицифрових кодів регіонів використовувати двоцифрові. Так як телефонний код областей України раніше починався з 0, а тепер код держави закінчувався на 0, то на перший погляд змін було мінімум, код виду +7 044 ххх хххх ставав +380 44 ххх хххх. Але резервна ємність Союзу починалася на 5, отже ця цифра втрачалася, лишилось лише 50, а разом з кодом країни виходило +380 50. Такий звичний зараз вигляд номеру абоненти UMC отримали 16 квітня 1995 року.

Для абонентів, підключення у 1993 році коштувало 850 доларів, а щомісячна плата 150 доларів. Хвилина вихідного дзвінка коштувала $1, а вхідного – $0,5. Величезний мобільний телефон стандарту NMT коштував до 2875 доларів. Причому телефон тоді виглядав як цеглина або чемоданчик з слухавкою на дроті, і міг забезпечити хвилин 15 розмови від батареї.

Але були люди, готові стільки платити, щоб завжди залишатися на зв’язку, тому гроші, що «крутилися» в цій галузі, і надали їй такий динамічний розвиток. В ті часи жартували, що «мобілку» можуть собі дозволити лише три «б»: бізнесмени, банкіри і дівчата, що їх супроводжують на комерційній основі. Ясно, що таку коштовну річ почали використовувати і як коштовні подарунки і як хабарі. У UMC існував цілий пул номерів 240 хххх, що видавались «потрібним» людям, які не платили UMC за зв’язок. Сам Кравчук, що здійснив перший урочистий дзвінок, отримав такий +7 550 240 0400. Після отримання Україною коду +380, його номер змінився на +380 50 240 0400. У 2003 році, кількість абонентів Джинс досягала мільйона, окремий номерний код UMC ще не отримала і тимчасово нові SIM-картки Джинс почали видавати з номерної ємності 2хх хххх, а абонентів сегменту 240 хххх «виселили» в 462 хххх. [Ukrrudprom.com]

1994 рік – покриття UMC з’являється в Севастополі, Сімферополі, Харкові, Дніпропетровську, Одесі і Львові.

1995 рік – запуск мережі в Ужгороді, Рівно, Запоріжжі, Миколаєві, Луганську та Херсоні. Кількість абонентів – 14 тисяч.

У 1996 році покриття UMC з’явилося в усіх областях України, загалом в 93 містах і на 4 тисячах км автомобільних доріг. UMC на цей момент вже має 30 тисяч найзаможніших абонентів, що гарно ілюструє реклама того часу – «УМЗ – для тих, хто рішає». Покриттям охоплена територія, де проживає 42% населення країни. Об’єм інвестицій до запуску 2G склав 90 млн. доларів.

У цьому ж 1996 році закінчилась законодавча монополія УМЗ на мобільний зв’язок. Пройшли масові тендери на різні стандарти зв’язку. Тоді ж на конкурсній основі продали 3 ліцензії на цифровий стандарт GSM-900, одну з яких отримала UMC. UMC отримує перший номер в системі нумерації мобільних мереж MNC – 255 01.

1 вересня 1997 року UMC вперше заключає договір міжнародного роумінгу. Роумінг запрацював з російським оператором «Московская сотовая связь» (після об’єднання з «Дельта Телеком» став називатися «Скай Лінк», нині у складі Теле2) та швейцарським Swisscom.

У 1997 році UMC починає будувати мережу 2G стандарту GSM-900, запуск першого сегменту відбувся 17 вересня у Києві. У грудні GSM мережа запрацювала в Одесі.

Слід зазначити, що не існувало телефонів, які працювали і в стандарті NMT і в GSM, тому абоненту треба було наново підключатися в салоні і купувати новий телефон.

1998 рік – в мережі UMC реєструється 100-тисячний абонент.

Логотип Sim-Sim

2 березня 1999 року з’являється Sim-Sim, лінійка передплачених тарифних планів, тоді їх називали за англійським терміном «припейд» (від англійського prepaid). До того існувало лише контрактне підключення. Передплата без заключення договору стає популярною і до кінця року до неї приєднується 58 тисяч нових абонентів. [Expert.com.ua]

Грудень 1999 року, покриття UMC з’являється на станціях київського метро Хрещатик і Майдан Незалежності. Загалом же покриття UMC охопило 200 населених пунктів і 7,5 тисяч км. автомобільних доріг. На цей момент UMC все ще беззаперечний лідер, з 200 тисяч мобільних абонентів України, 186 тисяч – в мережі UMC.

Лютий 2000 – UMC вводить для контрактних абонентів посекундну тарифікацію, але лише після першої хвилини дзвінка. В листопаді посекундна тарифікація запрацює після 30 секунди дзвінка і для усіх абонентів.

У липні 2000 року UMC народила еру мобільного інтернету. Це була технологія CSD, яка дозволяла з’єднуватися зі швидкістю до 9,6 кбіт/сек, а оплата проводилась похвилинно. В інтернет тепер можна було зайти прямо на вулиці!

Жовтень 2000 року, UMC отримує ліцензію на діапазон GSM-1800. Частота 1800 МГц має менший, ніж у 900 МГц, радіус дії від однієї базової станції, натомість дозволяє одночасно обслуговувати суттєво більше абонентів. Фактично це варіант мережі для місць скупчення людей – площ і щільної забудови великих міст.

Листопад 2000 року – UMC запускає GSM мережу в Тернополі. Тепер цифровий зв’язок є в усіх обласних центрах України.

Лютий 2001 року, число абонентів перевищило пів мільйона. Запуск стандарту GSM-1800 у Києві, Одесі і Дніпропетровську, а пізніше і в інших великих містах.

Серпень 2001 року – запуск технології GPRS. Швидкість доступу в мережу тепер могла сягати неймовірних 150 кбіт/сек, оплата проводилась за фактичний об’єм переданих даних, а не за час, також можна було отримувати дзвінки під час серфінгу. [iXBT.com]

Під новий, 2002 рік, UMC вже долає мільйонну позначку.

На початку 00-х стало зрозуміло, що гривня стабільніша за карбованець, тому UMC переводить розрахунки з UMC-юнітів (прив’язаних до долара) на гривні. Також в цей період UMC активно намагається позбавитися амплуа дуже дорогої компанії для «нових руських», в рекламі того часу оператор навіть активно використовує слово «дешевий», якого маркетологи зазвичай намагаються уникати.

Картки поповнення в юнітах і в гривнях

Як для зарубіжних інвесторів, так і для Укртелекому УМЗ був лише інвестицією, яку треба було вигідно продати. Світова фінансова криза 1998 року спричинила рецесію, після якої почалися розмови про продаж UMC. Процес продажу компанії почався у 2002 році. Тоді за 198 млн. доларів було продано 57,7% акцій російській МТС (належить компанії АФК «Система» російського олігарха Володимира Євтушенкова) і опціони на викуп решти 42,3%. В першому транші росіяни отримали 25% акцій від Укртелекому, і по 16,3% акцій від Deutsche Telekom і Royal KPN. В наступному році була завершена оплата за 26% акцій Укртелекому та 16,3% акцій TDC TeleDanmark. [ZN.ua]

Карта покриття UMC на 10 червня 2002 року

Станом на грудень 2002 року в мережі вже 1,62 млн. абонентів. Оператор вийшов на показник 50 нових базових станцій за 2 тижні. [Red-forum.com]

07 лютого 2003 року UMC запускає MMS для контрактних абонентів [Webarchive.org]. Березень 2003: кількість безкоштовних вихідних секунд скоротили з 4 до 2. [CNews.ru]

Липень 2003 року – UMC святкує свій ювілей туром по 7 містах «UMC 10 років. Свято з «Океаном Ельзи»».

Джинс

Влітку 2003 року російський оператор «Мобільні Теле Системи» (МТС) закінчує процес придбання UMC. А вже у серпні на базі мережі UMC стартує перший віртуальний оператор Джинс, на зразок російського Джинс. Новий віртуальний оператор позиціонується, як окрема компанія, дзвінки на нього з мережі UMC тарифікуються, як на іншу мережу. Тизерна реклама говорить про Джинс, як про третього оператора, для імітації конкуренції.

Запуск Джинса запам’ятався відсутністю плати за вхідні, хоча вже 19 вересня це стало законодавчо обов’язковим для всіх. А у лютому 2004 року Джинс скасував термін дії у тарифах “Супер Джинс” – «Термін дії більше не діє!», а пізніше і в усіх інших тарифах. До цього при кожному поповненні рахунку в припейді чи місячному платежі на контракті існував ще і термін дії – навіть якщо гроші на рахунку залишалися, використати їх після закінчення цього терміну було неможливо [Podrobnosti.ua]. На момент запуску Джинс в мережі UMC зареєстровано 2,167 млн. абонентів. [Korrespondent.net]

1 вересня 2003 року відбувся запуск MMS, WAP і GPRS для передплачених тарифів Sim-Sim і Джинс. У жовтні з’являється послуга UMC-область, в рамках якої працюють знижені тарифи на дзвінки на стаціонарні телефони в межах однієї області.

Один з ранніх стартових пакетів Джинс з кодом 50

Кількість абонентів проекту Джинс зростала дуже стрімко, на кінець квітня 2004 року їх кількість досягла 1,71 млн . Тобто два мільйони номерів 50 7хх хххх і 50 2хх хххх відійшли суто абонентам Джинс. Номери груп 50 3хх хххх і 50 4хх хххх UMC використовувала для контрактних абонентів, а 50 5хх хххх і 50 6хх хххх для передплачених тарифів Sim-Sim. Номери в ті часи не могли починатися з 0 (зарезервовано для європейського виходу на міжміську/міжмережеву лінію) і 8 (вихід на міжмісто/міжмережу у СССР, Україна його використовувала до 2009 року) і 1 (деякі старі АТС могли сприймати ці номери як номери екстрених служб). Номерної ємності дуже не вистачало, компанія UMC почала масово перевипускати неактивні SIM-ки.[Uzhgorod.net.ua]

Укртелеком не поспішав виділяти нову номерну ємність, UMC і Київстар навіть почали погрожувати судом державному монополісту. Нарешті 21 травня 2004 року UMC отримала новий номерний код і у червні 2004 року Джинс було переведено на новий код 66. Усі існуючі абоненти були переведені з коду 50 7** **** на 66 7** **** і з 50 2** **** на 66 2** ****. Тепер віртуальний оператор дійсно виглядав як окрема компанія.

Станом на 31 березня 2004 року у мережі УМЗ нараховувалося 3,85 млн. абонентів.

Карта покриття мережі UMC станом на грудень 2003 — Карта покриття UMC станом на весну 2004 року. Оператор стверджує, що кожного дня покриття з’являється у 2 містах

Якщо в 90-х підключення коштувало сотні доларів, на початку 00-х – сотні гривень, то в середині 00-х дійшло до того, що стартові пакети почали роздавати безкоштовно. Абоненти підключалися тисячами, Київстар наступав на п’яти, важливо було за будь-яку ціну приєднати абонента до своєї мережі перш, ніж це зробить конкурент.

Серпень 2004 – UMC повністю покриває київський метрополітен, включаючи прогони між станціями.

З травня по грудень 2004 року UMC послідовно долає позначки 4, 5, 6 і 7 млн. абонентів. 2004 – 2005 роки це період найактивнішого підключення до мобільного зв’язку в Україні. Навантаження на мережу зростає стрімко, у UMC періодичні перебої зв’язку на правому боці Києва в години пік. [Marketing-ua.com]

Грудень 2004 року, UMC запроваджує програму лояльності Sim-Sim «Аладін», де треба накопичувати «перлини» — спеціальні бонусні бали. 10 лютого 2005 року подібна програма запрацювала на Джинс, тільки під назвою “ЕнерДжинс” і бонусні бали називались “блискавки”. 15 лютого 2005 року з’явився тариф “Джинс Фан” з ціною SMS всередині мережі 5 копійок. [Obozrevatel.com]

19 березня 2005 року – 8 мільйонів абонентів.

15 липня 2005 року в мережі UMC реєструється 10-мільйонний абонент. Компанія проводить з цього приводу пишне святкування – концерт Океану Ельзи, розіграш мільйону безкоштовних хвилин, тощо.

30 вересня 2005 року кількість абонентів Джинс склала 5 мільйонів абонентів. [Obozrevatel.com]

15 жовтня 2005 року – MMS тепер можна надсилати не лише всередині мережі, а і абонентам Київстар. UMC вводить в експлуатацію новий код мережі 95. [Kramatorsk.info] Спочатку цей код використовується виключно для абонентів передплаченої послуги Sim-Sim, а корпоративні клієнти все ще отримують вільні номери коду 50. Але на початку 2006 року закінчується номерна ємність 66 і нові стартові пакети Джинс випускають в діапазоні 95 7** ****, що спричиняє певні проблеми, адже дзвінки з UMC на Джинс і навпаки тарифікуються як на іншу мережу і код 95 плутав абонентів.

За останній місяць 2005 року до UMC під’єднуються рекордні 1 425 000 абонентів.

Лютий 2006 року – запуск послуг «Вам дзвонили» і «Є зв’язок». 1 березня 2006 року Джинс стануть писати, як Jeans. Тоді ж запускають послугу «Передзвони мені». НКРЗІ видає УМЗ новий мобільний код 99, який остання використовує для абонентів Jeans. 31 березня 2006 року було вимкнено мережу NMT-450.

15 лютого 2007 року оператор вводить ще одного віртуального оператора Ecotel, орієнтованого на економних абонентів, які мало спілкуються.

МТС

9 липня 2007 року росіяни з великою помпою міняють назву компанії на МТС, змінюючи брендинг по усій країні за одну ніч і рекламуючи заміну абсурдним слоганом «UMC стає МТС, щоб давати більше». В новому російському маркетингу не знаходиться місця для українського Sim-Sim, відтепер його місце займає «МТС Передплата» (позаяк, все ж дякуємо за тренд на відхід від слова припейд).

Jeans нарешті перестає вважатися окремим мобільним оператором і тарифікується, як внутрішньомережевий, а замість його назви використовується абревіатура JNS. Втім, росіяни так пишались брендом МТС, що JNS протримається менше року, після чого буде остаточно ліквідований. Після цього номерні коди будуть видаватися усім абонентам МТС на рівних умовах. До речі, попри те, що УМЗ повністю належав МТС, він щороку платив російській материнській компанії за використання бренду МТС.

Вересень 2007 – запуск послуги Good`ok, яка дозволяє замінити гудки очікування на мелодію, або голосове привітання.

Мабуть, росіяни вже тоді щось знали, адже 15 жовтня 2007 року, коли у всьому світі бурхливо запускають мережі третього покоління UMTS, МТС запускає в Києві на частотах своєї старої мережі NMT-450 мережу стандарту CDMA-450 Rev A, яка під назвою «МТС Коннект 3G» проіснує аж до 2018 року. До кінця 2007 року «МТС Коннект» з’являється також в Харкові, Запоріжжі, Львові та Одесі. В 1 кварталі 2008 року «МТС Коннект» з’явився в Донецьку і Дніпропетровську, а до кінця року покриття з’являється в усіх обласних центрах і багатьох великих містах [Technoportal.ua]. Станом на кінець 2008 року покриття охоплює 90 населених пунктів, а ще за рік – вже близько 200.

Червень 2009 – запуск послуги Локатор, за допомогою якої можна визначити місцезнаходження своїх близьких чи співробітників на мапі. 1 липня 2009 року – ліквідація невдалого бренду Ecotel. Абоненти переведені на тарифи МТС Передплата.

2010 рік, випуск брендованих кнопкових телефонів МТС 236, а пізніше також МТС 252 і сенсорного МТС Touch 547.

В 2013 році МТС змінює систему біллінгу (обліку балансу), після чого стало неможливо заводити рахунок у великі від’ємні значення. Для передплачених тарифів це взагалі була унікальна особливість ще з часів UMC.

Win Mobile

3 серпня 2014 року росіяни вимкнули мережу МТС в АР Крим, подавши це в новинах як «українська влада кинула кримчан і зі зв’язком». В серпні 2014 українська влада вплинути на Крим уже ніяк не могла, але це і розраховано було лише на тих, хто хотів в подібне вірити. Насправді ж росіяни в цей час займалися перепідключенням обладнання до російської МТС.

Для усього світу АР Крим, Донецька і Луганська області – це незаконно окуповані території України, тому великі компанії намагаються юридично приховати свою роботу тут. Тому МТС переоформлює усе своє обладнання і приміщення в АР Крим на бутафорську компанію «К-Телеком». Те, що «К-Телеком» повністю належить і контролюється МТС-ом, шито білими нитками. Роботу мережі в Криму обслуговували технічні співробітники, колл-центр і навіть біллінг російського МТС. На росії та у Вірменії є свої «К-Телекоми», які офіційно належать МТС. Умови надання роумінгу для абонентів МТС кращі, ніж для інших російських операторів. Уся мережа «К-Телеком» працює на обладнанні, що до серпня працювало на МТС Україна. Навіть юридична «передача» майна МТС Україна відбулася постфактум у грудні 2014 року, коли всі побачили, що авантюра зійшла з рук.

І 4 серпня в АР Крим МТС запрацював під брендом «Win Mobile». Російська влада виділила Криму телефонний код 978 а «К-Телекому» NMC 250 32. МТС не отримала за це жодних наслідків. Причому, не лише від американської чи європейської влади, а навіть від української. Хоча на території країни залишалася 100% «дочка» МТС, яку, принаймні з безпекових міркувань, можна було б націоналізувати. Але українська влада з МТС була у дружніх стосунках. Зрештою, «К-Телеком» з’явився на окупованій території Донецької та Луганської областей, а у 2022 році не посоромився зайти і на територію окупованої Херсонської та Запорізької областей. Коли росіяни не бояться покарання, вони відкрито і цинічно насміхаються з усіх, слоган Win Mobile — “Все фіолетово”. [Mediasat.info]

Реклама МТС і Win Mobile — знайди 10 відмінностей

Перше відео — програма лояльності UMC (МТС) “Аладін”, січень 2005 року. Друге відео “Win Mobile” червень 2021, в ролях активні пропагандисти російської анексії, квн-щики з команди “Камизяки”.

На територіях, підконтрольних Україні, МТС починає скрізь використовувати у назві виключно зв’язку «МТС Україна». Цікаво, що на окупованих росією територіях Донецької та Луганської областей МТС працював ще дуже довго. Мережу Київстар окупанти вимкнули в 2015, мережу life:) намагались перебити з січня 2017 і змогли знайти потрібний оптоволоконний кабель лише 17 лютого 2017 року. А мережа МТС (на окупованих територіях ребрендингу не відбулось) пропрацювала майже в повному об’ємі до 2018 року, правда, поповнити рахунок можна було лише онлайн. До січня 2022 року залишалися робочі сегменти мережі МТС. SIM-картками МТС місцеві жителі користувалися переважно для отримання банківських послуг від України а також для зв’язку з неокупованими територіями. [Informator.media] [Gordonua.com]

З 14 січня 2015 року МТС стає роумінг-партнером оператора 3моб. Без додаткової плати абоненти МТС можуть користуватися 3G мережею 3моб там, а абоненти 3моб можуть користуватися 2G (а згодом і 3G) мережею МТС на всій території, підконтрольній Україні.

23 лютого 2015 — «МТС Україна» придбала ліцензію на зв’язок у стандарті UMTS, заплативши за це 2,715 млрд грн. Це приблизно на 10 років пізніше, ніж у всьому світі.

27 лютого 2015 року МТС передає акції «МТС Україна» номінальному власнику, нідерландській компанії Preludium BV. Але це оффшор, кінцевим власником залишається російська «АФК-Система». Антимонопольний комітет, СБУ і Генпрокуратура України не проти.

Vodafone

З 16 жовтня 2015 року компанія, розуміючи безперспективність російського бренду «МТС» в Україні, змінює бренд на Vodafone Україна, але лише на умовах франчайзингу, не змінюючи власників.

Yezzz!

Здавалось би, коли вже часи віртуальних мобільних операторів лишилися в минулому, 24 листопада 2015 року Fozzy Group (власник мереж супермаркетів Fozzy і Сільпо) запускає колаборацію з Vodafone у вигляді оператора Yezzz! Стартові пакети можна придбати лише в супермаркетах мережі, а за покупки в останніх абоненти отримують бонуси на рахунок. При цьому можливість мігрувати на тарифи Vodafone відсутня. Цей проект проіснував повних 9 років аж до 20 грудня 2024 року [Vodafone], після чого абонентів було переведено до тарифу Vodafone Light+. Сам проект Yezzz було перезапущено з lifecell. До прикладу, Jeans існував з 2003 року по 2008, а djuice у Київстар з 2003 по 2013.

2016 рік – покриття усіх обласних центрів мережею 3G UMTS-2100.

31 січня 2018 отримано ліцензію на LTE-2600, а 6 березня на LTE-1800. 30 березня 2018 року запуск 4G LTE-2600 одразу у 20 містах України. 1 липня запрацює і діапазон 1800 МГц, на якому до цього працював GSM.

29 червня 2018 року відходить в історію CDMA-450 мережа “МТС Коннект”. З появою ліцензій 3G і 4G необхідність в CDMA нарешті відпала. Але сам діапазон 450 МГц продовжує представляти потенційну цінність для LTE як стандарт покриття віддалених малонаселених регіонів країни.

З 1 лютого 2019 року припинено надання послуги MMS.

Лише у 2019 році росіяни з МТС остаточно продають свій бізнес азербайджанській компанії NEQSOL Holding, яка володіє азербайджанським оператором Bakcell. Сума угоди склала 734 млн доларів і була завершена 3 грудня. За 5 років українська влада так і не націоналізувала власність МТС, але вірогідно, наближені до російської влади акціонери зрозуміли, що скоро ситуація сильно погіршиться.

У липні 2020 року Vodafone запустив послугу підключення через eSIM. З 1997 року підключення до мережі оператора здійснювалося через продаж маленького чіпу – SIM-картки. [24tv.ua] Також у 2020 році пройшов рефармінг частот діапазону 900 МГц, в результаті якого оператор зміг запустити на цій частоті стандарт LTE. LTE-900 може обслуговувати меншу кількість абонентів, натомість має суттєво більший радіус дії від однієї базової станції, тож цей стандарт чудово підходить для 4G покриття малонаселених територій і автошляхів. [Ukrinform.ua]

У вересні 2021 року Vodafone купує у компанії СКМ Рината Ахметова провайдера фіксованого інтернету Vega. На його основі у 2023 році починає функціонувати мережа фіксованого інтернет-зв’язку під брендом Vodafone.

6 березня 2024 року Vodafone отримала новий телефонний код 75. Тепер у оператора п’ять мережевих кодів: 50, 66, 95, 99, 75.

19 листопада 2024 року пройшов аукціон на додаткові частоти, в ході якого Vodafone виграв 2 з 5 лотів. [Interfax.com.ua]

2 грудня 2024 року Vodafone, останньою з операторів, запускає технології VoLTE і VoWiFi. Київстар запустив VoLTE ще у 2020 році. [Vodafone.ua]