Логотип lifecell

Мобільний зв’язок прийшов в Україну в останньому десятилітті ХХ сторіччя. І хоча це було відносно недавно, бурхливий і драматичний його розвиток привів до того, що зараз вже мало хто пам’ятає, з чого все починалось і як відбувалось. Але тим цікавіше з висоти сучасності пригадати ті події, а можливо і дізнатися щось нове.

Зміст

Важливий історичний контекст
  • Після розпаду Совєцького Союзу на його теренах фактично не було приватної власності, тож для усіх, в тому числі іноземних компаній, відкрились величезні можливості для приватизації. Щоб запобігти тотальному скуповуванню вітчизняних активів іноземцями, в Україні був прийнятий закон, який не дозволяв іноземцям створювати власні підприємства в Україні, вони могли мати лише Спільні Підприємства (СП) з українськими власниками, причому українська сторона повинна була мати не менше 50% + 1 акції СП.Це призвело до того, що іноземці стали шукати будь-які українські компанії, які можна було використовувати як компаньйонів, щоб інвестувати гроші. А щоб іноземці не боялись за свої капіталовкладення, їм зазвичай гарантувались основні керівні посади в таких компаніях.
  • З 1992 по 1996 рік в Україні грошовою одиницею був карбованець. Ця валюта мала дуже високі показники девальвації, тож цінні речі було прийнято рахувати в «умовних одиницях» (доларах). Навіть після введення гривні деякий час оператори рахували тарифи у власних віртуальних балах, які були прив’язані до у.о.. І лише в нульових мобільний зв’язок почали рахувати у гривнях.
Важливі для усіх операторів технічні нюанси
  • Український телефонний код +380 було введено 16 квітня 1995 року [Wikipedia]. До того міжнародний код українців залишався, як в Совєцькому Союзі, +7. Вірогідно, СССР дістався одноцифровий телефонний код, тому що він розглядався як сукупність країн і народів. Проте після розпаду більшість країн захотіли порвати з совєцьким минулим і код +7 лишився лише у росії і Казахстану.
  • 14 жовтня 2009 року було змінено код виходу на міжміську лінію. Щоб зателефонувати на номер іншого міста чи мережі, до 14 жовтня використовувалася цифра 8, а після – 0. Через те, що цей 0 в Україні співпадає з закінченням міжнародного телефонного коду України +380, то де-які люди помилково вважають, що міжнародний код України +38, а оператори мають тризначний код 0хх. Насправді, мобільний код двозначний, але при виході на іншу мережу (або міжміський рівень) треба додавати код 0.
  • Чим вища частота радіохвилі, тим більше інформації вона може передати, але на меншу відстань. Це універсальне правило, яке справедливе як для базових станцій (БС) операторів, так і для вашого Wi-Fi роутера. Частоти вище 2500 МГц покривають не більше кілометра і використовуються зазвичай для покриття місць скупчення людей — біля міських площ, торгових і офісних центрів, вокзалів, тощо. Частоти 450 МГц і нижче здатні покривати рівнинні території на кілька сотень кілометрів.
  • Важливі юридичні нюанси: в Україні окремо видається ліцензія на радіочастоти і окремо — на мобільний зв’язок. До середини 00-х мобільним зв’язком рахувалися лише мережі стандартів NMT і GSM. Мережі D-AMPS, CDMA, WiMAX рахувалися фіксованим радіозв’язком. Це означало, що телефони під’єднувалися до базової станції по радіоканалу, але якщо абонент виходив за межі покриття, то зв’язок мав втрачатися. Фактично, абонент закріплювався за певним ретранслятором, через що ці мережі по суті були стільниковими, але не мобільними. Мережа DCC це обмеження постійно обходила, дозволяючи абонентам перереєстровуватися в мережах з іншим обласним кодом і навіть був організований міжнародний роумінг з певними нюансами. А от CDMA зрештою дозволили отримати ліцензії на мобільну діяльність і оператори Інтертелеком і PEOPLEnet отримали власні мобільні коди мережі і стали фактично повноцінними мобільними операторами, шкода що вже на занепаді цієї технології.
  • Наразі в Україні немає принципу технічної нейтральності. Це означає, що держава контролює, яку саме технологію оператор має використовувати на частотах, на які він отримав ліцензії. Оператори прагнуть отримати можливість самім вирішувати, яку технологію використовувати, залишаючи за державою право лише виділяти частоти, щоб з часом самостійно змінювати обладнання і технології, не чекаючи схвалення держави і не платячи за нові аукціони.

Lifecell

Світанок. З нічного клубу виходять гендиректор UMC і гендиректор Київстар:
— Слухай, а ти виявився класним мужиком! Давай дружити. Дай номер телефону.
— Пиши: 8 063…
— Ааааа, теж на «лайфі» дешевше!

Анекдот кінця 00-х

Наприкінці існування Совєцького Союзу, міністр зв’язку УССР Делікатний В. І. разом зі своїм зятем Глуховим Андрієм Вікторовичем 27.03.1990 створили на базі Київського радіозаводу «Українську АСоціацію виробників засобів ТЕЛекомунікацій». 14.10.1994 року цю організацію переоформили як Закрите Акціонерне Товариство “АСоціація сприяння розвитку ТЕЛекомунікацій “АСТЕЛ. Цю організацію почали активно використовувати для створення спільних підприємств (СП) з різноманітними іноземними компаніями, які отримували приставку «астел» у назву: Аском-Астел, Астелком, Астеліт, БАЛТКОМАСТЕЛ і ін. ЗАТ «Астел» нетривалий час навіть був акціонером ВАТ «Київстар».

12 грудня 1994 ЗАТ «Астел» разом з італійською «Compagnia Generale Impreze Umbre» зареєстрували СП ТОВ «Астеліт». , Як бачимо, італійська компанія подарувала закінчення –іт.  [Prozorro]

Вірогідно, Астеліт отримав ліцензію на стандарт GSM-1800 одночасно з Голден Телеком, але, на відміну від останнього, навіть не починав будувати мережу. Існує інформація, що навіть за використання частотного ресурсу не платив, через що кілька років у ЗМІ циркулювала інформація, що держрегулятор збирається анулювати ліцензію. Але так цього і не зробив.

Наприкінці 1990-х компанія Turkcell стала найбільшим мобільним оператором Туреччини і почала шукати місце, куди вкласти зароблені гроші, щоб повторити успіх. Серед можливих варіантів турки розглядали Україну. Для розуміння, станом на початок 2001 року тільки в мережі Turkcell було зареєстровано майже 15 млн. абонентів, натомість усі 4 стільникові оператори України, через державні обмеження і лобі, ледь назбирали на той час 1,1 млн. абонентів.

Спочатку турки планували зайти в Україну найпростішим шляхом – викупити долю Daewoo в «Українських Радіосистемах» (бренд WellCOM). Це було максимально просте і логічне рішення, Daewoo була банкротом, інвестувати в побудову мережі вже не могла, натомість шукала, кому продати бізнес, щоб розплатитися з боргами. Сама по собі УРС мала ліцензію GSM-900 на усій території України і вже мала робочу мережу в Києві. Але угода зірвалася, корейці стверджують, що причиною стала ТОВ «Оптіма» Коломойського, яка володіла «Укрфондінвестом» і «Інтерінвестом» (які володіли 51% акцій УРС). [DSNews.ua]

Тоді турки починають окремо створювати власну компанію і 25 січня 2001 року Turkcell реєструє в Україні дочірню компанію ЗАТ «Новаселл». Форма власності складалась з 75%, які належали Turkcell через дочірню «Фінтур Холдинг Б. В.» і 25%, які були у власності ТОВ «Стаілс», що належить Тумановій Світлані Юріївні, доньці співвласника «Київстар» і шурина Л. Д. Кучми Юрія Туманова.

Велась активна робота, навіть домовились з державним регулятором, який погодився за 12 млн. доларів надати компанії ліцензію на GSM-1800, вже навіть виділили робочі частоти. [ZN.ua] Здавалося, що залишилося перевести гроші і почати будувати мережу. Плюс-мінус до кінця 2001 року вже міг відбутися запуск нового оператора. Але наприкінці весни, без будь-яких публічних коментарів, усе завмирає намертво. Можливо, держава все ж не видає туркам ліцензію з невідомих міркувань, але журналіст Благонравін стверджує, що турки самі скасували свої плани і почали переговори з Ахметовим. Іншою можливою причиною може бути те, що 20 липня 2001 року Олег Шевчук залишає пост голови Державного комітету зв’язку та інформатизації, на його місце приходить наближений до Кучми Станіслав Довгий, який активно цькував Голден Телеком, можливо, і Новаселл закрив дорогу у світ. У грудні 2002 року Новаселл з невідомих причин збільшує свій уставний фонд, але вже 21.02.2003 компанію Novacell ліквідовують за згодою власників.[ZN.ua]

У листопаді 2002 року DCC намагалася отримати ліцензію на частоти GSM-900, але не отримала їх.

У лютому 2003 року DCC Рината Ахметова купує компанію типу рога-і-копита ТОВ «Астеліт» заради ліцензії на частоти. Вкотре публічно заявляється, що до кінця року DCC буде переведено на перспективний стандарт GSM. Вірогідно, турки, стикнувшись з неринковою поведінкою групи Коломойського у 2000 році, потім з корумпованою українською політикою теж дніпропетровського Кучми у 2001, шукають щастя з донецьким олігархом Ахметовим. Але проблеми на цьому не закінчуються і обговорення умов затягується аж до 2004 року.

У грудні 2003 року прем’єр-міністр України Віктор Янукович проводить перемовини з акціонерами Cukurova Group (володіє акціями Turkcell). Вірогідно, саме в цей час Turkcell зобов’язується зробити величезні інвестиції, які так необхідні новій політичній силі. Участь у цих процесах Ігоря Литовченко з Київстар може свідчити про політичну складову цього союзу. [ZN.ua]

У квітні 2004 року Turkcell разом з DCC створює нову компанію DCC-GSM, в якій за 50 млн. доларів отримує 51% акцій. Друкується реклама і навіть випускаються стартові пакети під брендом DCC-GSM, але наприкінці року концепція змінюється. [Korrespondent.net]

У кінці 2004 року приймається рішення розвивати GSM-мережу під окремим брендом, а DCC лишити під старою назвою. За основу тепер береться юридична особа ТОВ «Астеліт», якій і належала GSM ліцензія, і яка до того належала DCC. Фінальна угода виглядала так: у Нідерландах реєструвалася компанія Euroasia Telecommunications Holding BV, якій передавалось 100% ТОВ «Астеліт». За 50 мільйонів доларів і гарантії інвестувати впродовж року 400 мільйонів доларів, 54,5% нідерландської компанії отримав Turkcell. СКМ отримував частку 45,5%, за що передавав усю власність DCC.

Доволі цікаво нові власники розподілили ключові посади в компанії. Основні ключові посади ще з часів DCC-GSM займали представники Turkcell. З української сторони були включені переважно не люди з DCC, а запрошені зі сторони менеджери. Це і Юрій Курмаз, і майбутній міністр оборони Рустем Умеров. [Ukrrudprom.com]

До слова, 13,22% акцій самої Turkcell належить все тій же російській Альфа-Груп, і її акціонери будуть невдоволені намаганням українського life:) демпінгувати ринок, знижуючи прибутки Київстара, Beeline і Голден Телекома. Але зрештою, спротив турків призведе до того, що на роботі Астеліт їх вплив буде позначатися найменше.Логотип life

life:)

Запуск life:) відбувся 24 січня 2005 року в тестовому режимі. На цей час покриття усієї мережі було лише у Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Одесі, Сімферополі і Харкові. Ще на засіданні ради директорів DCC у 2004 році було вирішено на старті запускати GSM в містах присутності DCC D-AMPS плюс Львів, щоб одразу заявити новий бренд як загальнонаціональний, а не регіональний. Але закінчити до запуску оператора мережу в Запоріжжі і Луганську трохи не встигли. Через поспіх також не було традиційного урочистого першого дзвінка.

Треба віддати належне, life:) зайшов на телекомунікаційний ринок України доволі жваво. Зіграла свою роль і оптимістична назва зі смайликом, і яскрава рекламна кампанія «life:) імідж» , і те, що їх маркетингова стратегія в принципі не базувалася на копіюванні російських маркетингових ходів.

На старті був один тарифний план Єдиний (1 грн/хв усі напрямки, можна обрати 3 номери, які будуть тарифікуватися по 0,1 грн/хв). Пару місяців після запуску інтернет був безкоштовний. Причому, life:) будувався одразу на сучасному обладнанні, тому практично в усій мережі з першого дня працював стандарт EDGE, який іноді відносять до покоління 2,75G і забезпечує доступ в інтернет зі швидкістю до 240 кбіт/сек. Запуск оператора був щедрий, стартовий пакет коштував 30 грн, на рахунку було 5 грн, усі нові абоненти отримували по 500 хвилин, 500 SMS і 500 MMS кожні 3 місяці (реклама «1500 хвилин, 1500 SMS, 1500 MMS»). Було також запущено акцію «Життя в унісон», де за 10 грн/міс. Можна було необмежено дзвонити і надсилати СМС на 1 номер life:).

Вже 1 лютого було оголошено про повноцінний запуск мережі. В лютому ж 2005 року life:) першим в Україні запровадив послугу мелодії замість гудків – Мелорінг.

Впродовж квітня мережа life:) з’явилася в 17 містах і стала покривати загалом 24 міста: Алушту, Вінницю, Горлівку, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Донецьк, Житомир, Запоріжжя, Київ, Кривий Ріг, Кіровоград, Луганськ, Львів, Маріуполь, Миколаїв, Одесу, Полтаву, Сімферополь, Севастополь, Тернопіль, Феодосію, Харків, Черкаси та Ялту. [lifecell.ua]

За 4,5 місяці life:) встановлює 1200 базових станцій. Оператор вийшов на показник 21 нова базова станція на день, це практично 1 БС на годину.

1 липня life:) запускає свій відомий сервіс доступу до послуг lifebox. 20 липня 2005 року life:) займає місце DCC у якості титульного спонсору ФК Шахтар.

У серпні мережа life:) запрацювала в усіх областях України. Тоді ж з’явився другий тарифний план «Простір life:)» (0,19 грн/хв всередині life:), 1,2 грн/хв на інших операторів і фіксовані телефони і 0,05 грн/хв на 3 обрані номери).

Демпінгові умови зробили своє діло. Перший мільйон абонентів life:) отримав вже 15 вересня 2005 року, менше ніж через 9 місяців після запуску. Це найшвидший темп не лише в Україні, це ще й найшвидший темп росту у світі серед GSM мереж в 2005 році.

Те, що для турків було перевагою в компанії «Астеліт», стало для них і величезною проблемою. Справа в тому, що конкуренти будували свої мережі на частотах 900 МГц, використовуючи 1800 МГц лише у густонаселених місцях. А у Астеліт була ліцензія тільки на 1800 МГц. Чим вище частота, тим меншу відстань покриває сигнал, тож на частоті 1800 МГц треба було будувати 2-3 базові станції, щоб створити покриття, співставне з однією БС на частоті 900 МГц. Але на побудову такої кількості базових станцій не було ні часу, ні грошей – це не 1996 рік, коли починав будуватися Голден Телеком, у 2005-му конкуренти були вже далеко попереду, і треба було їх наздоганяти. Між поганим і жахливим варіантом life:) обирає поганий – шаленим темпом мінімально покривати великі міста, щоб номінально запуститися і почати продавати стартові пакети і ваучери поповнення. Одна-дві базові станції і оголошується запуск! Але це сильно вдарило по іміджу. Люди купували стартовий пакет і бачили, що ловити мережу треба хіба що з високого дерева. Це на довгі роки складе life:) репутацію оператора з дуже поганим покриттям.

Турки, звісно, бачили проблему. Але вирішити її не могли – у видачі ліцензії на 900 МГц діапазон НКРЗІ відмовляла під проводом необхідності конверсії частот, а конверсія все затягувалась, тому що після виборів нова влада змінювала людей на керівних посадах. Лише 17 листопада 2005 року Астеліт пустили в діапазон 900 МГц.

Окремо слід згадати диверсію проти лідерів ринку в питанні інтерконнекту. Інтерконнект – це перехід зв’язку з мережі одного оператора в іншу. На той час кожен оператор сам встановлював вартість дзвінків абонентам своєї мережі. Із зрозумілих причин, UMC і Київстар встановлювали вищу ціну за дзвінки абонентам їх мережі – їх абонентів банально набагато більше і статистично будь-кому буде потрібно частіше дзвонити саме їм. Це здорожчувало дзвінки абонентам інших мереж і особливо боляче це било по невеликим операторам. Це було вигідно лідерам ринку, але не залишало новачкам шансу. І у 2005 році life:) знайшли елегантний вихід без судів і державного лобі.

Якщо до 2003 року абоненти платили за вхідні, то у 2005 році life:) встановлює доплату 0,25 грн/хв за вхідні дзвінки з іншої мережі. Трюк полягав у тому, щоб спонукати абонентів з інших мереж більше дзвонити «лайфівцям» і підвищувати попит на інтерконект в їх мережу. Фактично, за дзвінки в свою мережу Астеліт отримував гроші з інших операторів і ділився цим прибутком з абонентами, щоб зацікавити їх збільшити кількість вхідних. З’явилась поширена практика знайти знайомого з безлімітним тарифом UMC або Київстар і попросити набрати свій номер life:) і просто «повисіти на лінії» кілька годин, щоб капали бонуси. Таким чином люди «поповнювали» свої рахунки life:).

Цей демарш викликав величезний скандал. UMC і Київстар почали продзвонювати своїх абонентів під виглядом «підозрілої активності» з їхнього номеру, потім обмежили кількість «безлімітних» хвилин, а потім періодично навіть повністю відключали з’єднання з мережею life:), в результаті чого час від часу їх абоненти в принципі не могли подзвонити абонентам цієї мережі. Була поширена практика окремо оговорювати, що максимальна тривалість вихідного дзвінка на life:) складала не більше 10 хвилин, або мала додаткову тарифікацію. Скандали перейшли в площину судів і зрештою це призвело до того, що нацкомісія встановила однакову фіксовану ставку інтерконекту, після чого доплата за вхідні дзвінки відмерла як явище. Після того life:) виступав за зниження загальної ставки інтерконекту, щоб знизити вартість дзвінків на інші мережі, що покращить стан операторів з невеликою абонентською базою.

Хоч life:)  відмінив доплату за вхідні ще 1 січня 2006 року, проти оператора ще тривалий час застосовувалися обмеження в тарифах UMC і Київстар, а також була популярною практика чорного піару в медіа та інтернеті. Та позаяк, ніхто не стане заперечувати, що цей оператор зайшов на ринок України гучніше всіх.

2005-й рік life:) закінчив з покриттям усіх обласних центрів і абонентською базою 2,45 млн., що склало 8,5% мобільного ринку. Лише за останній квартал 2005 року life:) підключив 1,25 млн. абонентів. [lifecell.ua]

2006 рік став роком найбільших інвестицій. Було залучено рекордні $540 млн. Це небачений показник не лише для телекомунікацій, а і загалом для усього бізнесу України.

Станом на 31 березня 2006 року в мережі оператора 3,25 мільйонів абонентів. Через такий бурхливий ріст уже 25 квітня 2006 року life:) отримав свій другий мережевий код 93. Новий код потрапив у продаж 9 серпня. [lifecell.ua]

22 серпня 2006 life:) першим ввів абсолютно безкоштовне, не обмежене у часі спілкування всередині мережі (тариф Вільний life:)). Зазвичай оператори знімали плату за вхідні, пізніше за з’єднання, або обмежували кількість хвилин чи номерів, на які можна безкоштовно дзвонити. Також life:), на противагу іншим операторам, не став розділяти абонентів номерним кодом чи окремими тарифними брендами між контрактом та передоплатою, абоненти могли в будь-який момент змінити принцип обслуговування. [lifecell.ua]

Картки поповнення life:)
Перший дизайн карток поповнення life:)

15 вересня 2006 року life:) пропонує 1 гігабайт інтернету на місяць за 35 грн. Ця пропозиція була резонансною з кількох причин: по-перше, 1 гігабайт для технології EDGE був на межі можливостей, а по-друге, 35 гривень було небачено щедрою пропозицією в той час, коли лідери ринку не соромилися просити 10 гривень за мегабайт.

22 вересня 2006 року life:) робить дуже вдалий маркетинговий хід, запустивши безкоштовну видачу своїх SIM-карток студентам при пред’явленні студентського квитка. В подальші роки соціальна група студентів буде практично основою абонентської бази life:). [lifecell.ua]

На 30 вересня оператор вже підключив 4,65 мільйони абонентів, але слід зазначити, що Астеліт рахував абонентів активними впродовж 1 року з моменту останньої платної активності, в той час як UMC та Київстар давали не більше 6 місяців, тож незалежні аналітики схильні вважати показники life:) дещо завищеними. Після критики, нове керівництво почне також окремо рахувати і тримісячну активну аудиторію.

Також у травні 2006 року було ліквідовано окрему компанію DCC, передавши усі активи Астеліт. При цьому сама мережа DCC продовжила функціонувати під своїм брендом, тож аналітики вважають, що поквапливе об’єднання активів викликане потребою показати кращу фінансову звітність інвесторам і кредиторам. Абонентам DCC life:) пропонував дуже вигідну міграцію в свою мережу, включаючи збереження прямого міського номеру і 750 грн. знижку на придбання телефону стандарту GSM. [lifecell.ua]

У грудні генеральним директором замість Ахмета Танйу стає Тансу Єен (Tansu Yegen). Офіційно, Ахмет Танйу пішов на підвищення, але, швидше за все, зміна керівництва була викликана фінансовими проблемами. Справа в тому, що 8 листопада 2006 року Turkcell направила в американську комісію з цінних паперів та бірж (SEC) листа, з якого стало відомо, що в результаті того, що фінансові показники life:) не відповідають обіцяним, банки, що видали компанії рік назад такий великий кредит, вимагають реструктуризації боргу. Зрештою конфлікт владнали завдяки фінансовим гарантіям Turkcell і СКМ, але надалі life:) почне враховувати більш чесні показники компанії. [Ukrrudprom.com]

Станом на кінець 2006 року в мережі life:) 5,55 млн абонентів. Оператор зазначає, що активними впродовж останніх 3 місяців є 3,1 мільйони абонентів. [lifecell.ua]

Фінансова ситуація life:)

Turkcell планував виходити на український ринок ще з 2000 року. Якщо б це сталося у 2001-2002 роках, то оператор би заходив на рівні з UMC і Київстар, не суттєво від них відстаючи. Якщо б поява Turkcell в Україні відбулась 2003 чи 2004 року, то оператору б довелось знижувати тарифи і наздоганяти двох лідерів ринку. Але у 2004 році «оживає» УРС, а у 2005 році їх ще й купує багатий Білайн. Плюс, не треба забувати про Помаранчеву революцію, в результаті якої у донецького бізнесу, представником якого є Ахметов, влада вислизнула практично з рук.

Астеліт запускається в найгірший історичний момент, у 2005 році одночасно дві міжнародні компанії активно вкладають гроші, будуючи мережу і демпінгуючи тарифи. Це призводить до ефекту, коли вони не стільки відбирають базу у великих операторів, скільки воюють між собою. Обом компаніям одночасно потрібно набрати абонентську базу. Навіть якщо б life:) запустився на рік-два пізніше, насправді, було б вигідніше для власників. Тоді б Білайн вже набрав абонентську базу і не демпінгував би настільки відчайдушно. Але у 2005 році вирішувалась доля, який оператор стане №3, а який буде ледь жевріти, тому Turkcell і Вимпелком вкидували в Україну сотні мільйонів доларів щороку і не отримували прибутків.

Натомість цей період став просто раєм для абонентів. Після фактичної монополії UMC і Київстар, у яких за кожний чих треба було платити великі гроші, битва life:) і Білайн зробила мобільний зв’язок справді доступним. В цей момент кількість абонентів і перевищила кількість населення України. Але ні Астеліт, ні УРС не могли не те що вийти на прибутковість, вони не могли навіть досягти обіцяних показників ні по фінансам, ні по абонентам. Ситуації сильно могли би зарадити додаткові послуги, але 3G українська влада не видавала, а майже все, що можна було реалізувати на базі GSM, активно запроваджував Київстар, відповідно, від них забрати абонентів було дуже складно.

По тарифним планам life:) чітко видно, що до кінця 2005 року вони намагаються побудувати адекватну бізнес-модель з прийнятними витратами і лише необхідність будувати дорогу́ інфраструктуру псує фінансову картину. Але в цей же час почав активно рекламуватися і будувати мережу Білайн, а мережу він у 2005 році мав кращу, ніж life:). Тож у 2006 році турки явно пустилися берега і ввели дійсно безпрецедентно низькі тарифи. У компанії не приховували, що їх тактика полягає у тому щоб ціною збитків якомога швидше набрати абонентську базу, а потім вийти в прибутковість. Проблема була в тому, що витрачалися гроші не власні, а кредитні. А за чужі гроші треба звітувати. І обіцянки, зроблені у 2004 році, стало важко виконувати через появу Білайн. А отже при запланованій фінансовій стратегії не вийде показати запланований приріст абонентської бази. Але при зниженні тарифів не вийде показати обіцяний рівень прибутків! І треба віддати належне туркам, вони ризикнули і добряче струсили український телекомунікаційний ринок. [lifecell.ua]

Починаючи з 2005 року, турки анонсують, що їх мережа готова до 3G. У квітні 2007 року life:) протестував зв’язок 3G у своїй мережі. На тестовому обладнанні було зроблено дзвінок, відеодзвінок, інтернет-з’єднання і онлайн-трансляцію. Оператор відзвітував, що його мережа до запуску 3G готова і пафосно оголосив це початком ери 3G. 3G міг сильно виручити life:). На безкоштовних дзвінках сильно не заробиш, натомість у них була нова мережа на сучасному обладнанні Ericsson та Nokia і за допомогою більш дорогих інтернет-послуг можна було і фінансові показники компанії покращити і пободатися з якістю Київстар. Тим дивнішою ситуація виглядає, якщо згадати, що у 2010 році до влади все ж приходить донецький Президент, а СКМ Ахметова належить компанія ММДС-Україна, яка отримала ліцензії на частоти, придатні для 3G. Достатньо було лише дати команду і ММДС переоформив би ліцензію і увійшов до складу life:). Але з невідомих причин цього не сталося. Успіхи Ахметова ніяк не допомагають life:) побороти нарнію українських політичних перепон ні у впровадженні 3G, ні в боротьбі з МТС і Київстар за вартість інтерконнекту. А до запуску 3G пройде більше 8 років і війна. [lifecell.ua]

1 лютого 2007 року було запущено доволі унікальний гендерний тарифний план Леді life:). За його умовами, за спілкування користувачка отримувала бонуси, включаючи знижки у різних магазинах. [lifecell.ua]Реклама тарифу Леді Лайф

Зрештою, компанія показала настільки оптимістичний ріст абонентської бази, що в 2008 році турки наважилися продовжити зовнішню експансію в Білорусь.

Карта покриття life 2008 рік
Карта покриття мережі life:) у 2008 році

У листопаді 2009 року life:) вводить послугу “Запас на рік”. Заплативши всього 69 гривень, абонент отримував можливість користуватися мобільним зв’язком без обов’язкових поповнень [lifecell.ua]

У 2010 році росіяни з Альфа-Груп дотисли Telenor і почали об’єднувати телекомунікаційні активи під своїм дбайливим керівництвом. В Україні це означало об’єднання Київстар, Білайн і Голден Телеком. Об’єднана компанія ставала справжнім монополістом, мала 25 мільйонів мобільних користувачів, одну з найбільших мереж фіксованого доступу в інтернет, фіксовану телефонну мережу, 65,1% мобільних абонентів, 58% частот GSM-900 і 51% GSM-1800 з доступного радіоресурсу. І лише life:) вважав цю ситуацію неринковою. Тансу Єен зробив вчинок, гідний справжнього самурая, і подав у квітні позов до Антимонопольного комітету України. Геройство турецького високопрофесійного менеджера полягало в тому, що Turkcell, який рулив і бібікав в life:), теж на 13,22% належав російській Альфа-Груп, а фактично завдяки грошовим позикам іншим інвесторам мала повний оперативний контроль над Turkcell.

Невідомо, що саме влаштували росіяни відчайдушному турку, але майже одразу Тансу Єена відкликали з life:), а 14 травня Єен офіційно залишив пост генерального директора. Місяць безвладдя швидше всього був пов’язаний з тим, що росіяни вимагали призначити свою людину на цю посаду. Зрештою, керувати оператором став Ердал Яйла, який у липні забрав заяву з Антимонопольного комітету, сам Антимонопольний комітет України грізно заявив, що це нічого не змінить, але моментально «забув» про усі претензії до Альфа-Груп. Телекомунікації в Україні не лише опинилися під монопольним впливом росіян, вони вже мали настільки необмежену владу, що впливали на державні установи. Антимонопольний комітет України усю свою історію так і не побачив у цьому проблеми, тим паче дивно було це очікувати на початку президентства Януковича. [EPravda.com.ua] [Ukrrudprom.com] [Delo.ua] [lifecell.ua]

У грудні 2012 року закінчувалася ліцензія на частоти D-AMPS-800, де з 1996 року і до цього часу працював DCC. Щоб не втратити частотний діапазон, 27 серпня 2012 року life:) переоформив їх на CDMA-800. 1 січня 2013 року оператор повністю вимкнув D-AMPS мережу. Процес вимкнення був поступовий, кількість базових станцій скорочувалась щороку, але все ж у великих містах мережа зберігала працездатність до останнього дня. Хоча ще з 2006 року оператор не підключав нових абонентів на DAMPS, все ж майже десять тисяч ретроградних абонентів досі лишались активними і підтримували телефони в робочому стані. Це була остання в Європі і одна з останніх у світі мереж стандарту DAMPS.

Life:) в першу чергу збирався зберегти ліцензії на частоти, які вже мав, навряд чи оператор серйозно розглядав можливість почати будувати CDMA мережу в 2013 році. CDMA-мережа зі смайликом так і не з’явилася, натомість під час процесу рефармінгу оператор обмінявся з Київстаром цими частотами.

4 листопада 2014 року life:) отримав свій третій код мережі 73. У продаж стартові пакети з новим кодом потраплять вже у грудні. [lifecell.ua]

23 лютого 2015 року life:) отримує ліцензію 3G. На тендері 17 лютого компанія заплатила найбільшу ціну (3,355 млрд. грн.) і отримала перший лот, частоти якого були найменше засмічені сусідніми перешкодами.

19 травня 2015 року lifecell запускає 3G зв’язок у Львові. В подальшому компанія буде використовувати в рекламних матеріалах назву «3G+», що буде активно критикуватися і Київстаром і МТС. [lifecell.ua]

26 червня 2015 року Turkcell за 100 млн. доларів (плюс зобов’язання по боргах СКМ) викупає 44,96% Астеліт у СКМ Рината Ахметова і стає 100% власником. Аналітики це пов’язують з тим, що після отримання ліцензії на 3G в оператора треба робити великі інвестиції, а Ахметову після 2014 року навпаки потрібні гроші.Логотип lifecell

lifecell

15 січня 2016 року компанія змінює назву на lifecell. Увесь брендинг оператора стає таким самим, як у Turkcell. 2 лютого також змінюється і назва юридичної особи з ТОВ «Астеліт» на ТОВ «лайфселл» [lifecell.ua], а 30 грудня 2016 року турки навіть перейменовують нідерландську компанію з Euroasia Telecommunications Holding BV на Lifecell Ventures Cooperatief U.A. [Prozorro.sale]

31 січня 2016 року lifecell за 909,25 млн. грн. отримує ліцензію на LTE-2600. 30 березня 2018 року компанія запустила LTE-2600 в усіх обласних центрах, які контролюються українською владою, а також деяких великих містах.

9 березня 2018 року lifecell за 795 млн. грн отримала також ліцензію LTE у діапазоні 1800 МГц. 1 липня 2018 року lifecell запустив LTE-1800 одразу у 232 населених пунктах. Подібно до 3G+, оператор використовує особливу маркетингову назву «4,5G». [lifecell.ua] [lifecell.ua]

1 травня 2019 року в Україні запрацювала функція перенесення номеру MNP. Lifecell був головним активістом впровадження цієї функції, в тому числі подав позов на Vodafone за їх функцію збереження номера. Хоч в цілому послуга не стала масовою, lifecell очікувано став оператором, до якого найчастіше переносять номер.

8 листопада 2019 року lifecell запустив продаж eSIM.

18 березня 2020 року lifecell за 121,2 млн грн отримав можливість на очищених під час рефармінгу частотах від D-AMPS-800, CDMA-800 і GSM-900 запустити LTE-900. LTE-900 на відміну від LTE-1800 і LTE-2600 мають меншу ємність мережі, натомість суттєво більший радіус дії і використовується для покриття малонаселених територій – сіл, автошляхів, приміської забудови. [Facebook.com]

16 лютого 2022 року lifecell почав поступово запроваджувати VoLTE. 5 вересня 2022 року lifecell першим запустив VoWiFi.

В жовтні 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва накладав арешт на власність компанії Turkcell в Україні (в тому числі lifecell). Справа в тому, що Turkcell на 13,22% належить LetterOne Holdings S.A. (наступник Альфа-Груп), який належить підсанкційним наближеним до кремля російським олігархам М. Фрідману, П. Авену і А. Косогову. Але, так як останні офіційно відійшли від керування активом, законно довести їх вплив стало надзвичайно важко, тож арешт зрештою було знято.

29 грудня 2023 року Turkcell заявив про продаж компанії lifecell французській компанії NJJ Capital, власником якої є мільярдер Ксав’є Ньєлю. У липні 2024 року Антимонопольний комітет схвалив цю операцію, і 9 вересня 2024 року покупку було завершено. Аналітики телеком ринку пов’язують продаж активу, який тільки недавно перейшов у повну власність Turkcell, з пересторогою націоналізації оператора через російський вплив на турецького оператора. Французам також дісталися ТОВ «Укртауер», яка володіє інфраструктурою базових станцій і приміщень лайфселл, а також «Пейселл», який відповідає за грошові перекази. NJJ Capitel вже володіє українським провайдером фіксованого інтернету «Воля», та компанією Дата Груп, і, на зразок Київстар, об’єднує ці компанії у конгломерат DVL (Datagroup-Volya-Lifecell).

9 вересня 2024 року залишає посаду останній турецький генеральний директор lifecell Ісмет Язиджи. Приблизно в цей час залишають свої посади і інші топ-менеджери Turkcell.

 

Від Youstas

Залишити відповідь